У Полтаві відбувся форум для підприємців, які працюють фактично на лінії фронту. Зібралися ті, хто не знає, що таке “закрити на паузу”, й вперто тримає бізнес на плаву, попри все, що відбувається навколо. Форум “Вижити не можна здатися” – саме така назва, і вона тут дуже влучна, бо кожна історія – як маленька війна: хтось ледь зводить кінці з кінцями, а хтось починає з нуля на новому місці. Та головне – ніхто не здається.
Для кого цей форум?
На подію з’їхались власники малого та середнього бізнесу не лише з Полтавщини, а й із прифронтових регіонів. Багато хто пережив евакуацію, втрату майна, біль втрати, проте зберіг головне – бажання працювати.
Серед учасників – виробники, власники кав’ярень, айтішники, волонтери, керівники закладів освіти. Дехто нещодавно відкрив другий (чи третій?) бізнес після втрати першого. Люди шукали відповіді на питання: Як вижити? Де взяти фінансову подушку? Як зберегти робочі місця і при цьому не втратити здоровий ґлузд?
Про що говорили?
Форум не був схожий на ті глянцеві бізнес-зустрічі, де наливають шампанське й вітаються широкою посмішкою. Тут пахло кавою, тривогою й живим досвідом. Ось кілька важливих тем, які звучали з трибуни та в кулуарах:
– Екстрена релокація бізнесу та адаптація до нової реальності.
– Фінансова допомога: як отримати грант від іноземних і українських організацій.
– Психологічна підтримка підприємців, бо бізнес – це про людей.
– Пошук нових ринків і партнерів у тилу.
– Робота під обстрілами – як підтримати персонал і не втратити віру в майбутнє.
“Мені не дають спати думки про зарплату для колективу, – сказала одна підприємиця. – Але хіба це час для сну?” – і зал засміявся так, ніби сміх знімає напругу бодай на кілька хвилин.
Надія для прифронтового бізнесу
Важливо й те, що цього разу форум був не про “скільки грошей заробили”, а про “як не загубити себе в цій вічній тривозі”. Чиновники, благодійні організації, міжнародні фонди – всі шукали точки дотику. Кожен, хто вийшов на сцену, чесно зізнавався: підтримка потрібна, і про це не соромно просити.
Запам’ятався список порад від експертів для тих, хто працює близько до фронту:
– Відкривайте нові ніші (інколи навіть неочікувані).
– Не зв’язуйтеся з корупціонерами – зараз це надто небезпечно.
– Спілкуйтеся з іншими підприємцями, не закривайтеся у своєму коконі.
– Дбайте про психологічний стан – без здорової голови бізнес не працює.
Замість висновку
Що тут скажеш? Люди, які збираються на такі форуми, не мають імунітету до страху, але вони мають віру один в одного. Вижити не можна здатися – саме тому, попри втому, злість і бажання забути про все хоча б на день, ці бізнесмени знаходять сили й сенс залишатися тут. Вірять, що перемога – це не тільки про фронт, а і про кожен робочий день під сиреною, про чашку кави для сусіда й про зарплату, яку таки вдалося виплатити.
Бізнес у тилу та прифронтових містах не здає позицій. А форум у Полтаві нагадав: попереду нелегкий шлях, але ми не самі. Саме так формується нова спільнота – не із залізних, а з живих людей, з яких хочеться брати приклад.
