Події в Україні не перестають тримати у напрузі навіть тих, хто звик до щоденних тривог і поганих новин. Та коли з’являється інформація про зрадників, котрі підривають наш тил, мало хто лишається байдужим. Особливо – у невеликих громадах, де кожен знайомий зовні й по імені, і навіть шепіт здатний пронестися вулицями швидше за вітер.
Як громада дізналась про ліквідацію зрадника
Новина про ліквідацію колабораціоніста минулої доби пролетіла місцевими чатами й соціальними мережами миттєво. За попередньою інформацією, йдеться про Артема Германовича Кравченка, мешканця одного із сіл Ромоданівської громади, який у 2022 році добровільно погодився співпрацювати з окупантами. Люди згадують, що від самого початку його поведінка викликала підозри: часті поїздки до тимчасово окупованого Криму, не надто скромні пости у соцмережах та нові знайомства, різко протилежні від загальної позиції громади.
Та після офіційного повідомлення про те, що Кравченка ліквідовано у Запорізькій області, місцеві відреагували стримано, з полегшенням і навіть іронією. Адже саме такі люди часто завдають найбільшої шкоди зсередини, маскуючись під “своїх” та передаючи ворогу важливу інформацію.
Реакція у соцмережах: слова, які говорять за всіх
Варто було з’явитися першій згадці про подію, як під постами місцевих активістів і журналістів посипалися коментарі:
– “Добре, що таких стає менше. Мир нашим людям!”
– “Зрадник — це не професія. Ось і кінець його пригод.”
– “Ми запам’ятаємо не ім’я, а вчинок. І будемо пильні.”
Не обійшлося і без роздумів про справедливість: мовляв, закон має працювати завжди, навіть під час війни. А ще – про страх перед чужою зрадою й бажання якнайшвидше очистити свої села й міста від подібних “героїв”-невдах.
Чому такі події важливі для маленьких громад
Коли глуха ніч приносить тривожні теми для роздумів, а вдень на вулиці навіть коти поводяться обережніше, в таких умовах кожна звістка про покарання колабораціоністів додає всім трохи сили і віри в справедливість. Чи залишаються люди байдужими? Зовсім ні. Для маленьких містечок це важливо, тому що:
– З’являється сильніше відчуття безпеки, навіть якщо воно крихке.
– Люди розуміють: зрада не пролазить повзнимки — кожному дістанеться по заслугах.
– Формується атмосфера єдності, яка так потрібна зараз українським громадам.
А якщо ні для кого не секрет, що хлопці з Ромоданівської громади сидять у теробороні чи й на фронті, а хтось — тихо волонтерить, такі випадки викликають зовсім не радість, а дружню злість і бажання йти далі.
Висновок: бути разом — це не просто слова
Здається, втома не відпускає вже нікого — але коли зникають “чорні вівці” з громадського ландшафту, легше дихається навіть у цю затяжну, виснажливу війну. Громада Ромоданівської ОТГ вкотре показала: байдужими до зради ми не будемо. А новина про ліквідацію ще раз нагадала: на кожного знаходиться своя правда, і переможе — справжній Українець.
