На щиті до Лубенської громади повернулися два захисники

На щиті до Лубенської громади повернулися двоє героїв – Лубни прощаються з захисниками

Ще двоє наших хлопців, захисників України, повернулися додому на щиті. Лубенська громада вкотре схиляє голову перед важкою втратою.

Прощання, яких не мало б бути

Ці слова ви, напевно, читали вже не раз – і хочеться жартувати, знайти хоч краплю надії, а нема з чого. Ще дві родини отримали страшну звістку – їхні сини йшли захищати Україну, а повертаються додому посмертно.

6 червня до Лубенської громади повернулися тіла загиблих воїнів – 36-річного Дмитра Горбенка та 53-річного Олександра Косенка. Зараз у місті панує тиша, навіть ластівки, здається, сьогодні не співають.

Герої Лубен: хто вони?

Може здатися, що про таких людей розповідають із пафосом, мовляв, ГЕРОЇ – і все. Аж ні. Вони були сусідами, знайомими, тими, хто допомагав із розгрузкою дров або лагодив водопровід у під’їзді.

– Дмитро Горбенко, 1988 року народження, від початку повномасштабної війни пішов у Збройні сили. Його справжня мрія – тиха рибалка з дідусем на Сулі. Не судилося.
– Олександр Косенко захищав Україну у складі підрозділу зенітно-ракетних військ. Для друзів – просто Саня, який умів жартувати у найкритичніші моменти й ніколи не відмовляв у допомозі.

Траур у громаді: як Лубни вшановують загиблих

Зранку вулиці міста заповнили люди – процесія сліз, квітів і прапорів. Плакали рідні, трималися товариші по службі, шепотілися сусіди: «Прости, Дімо, нехай земля буде пухом…»

Містом оголосили День жалоби, а на офіційних установах приспущено державні прапори. У вікнах – свічки пам’яті. Навіть водії уповільнюють рух на перехрестях – не хочеться галасу, не хочеться зайвих слів.

Як громада підтримує родини

– Офіційна матеріальна допомога (хоч би й кожному давали в мільйон разів більше – дітей це не втішить…).
– Організація прощання, супровід і транспорт для родин.
– Збір коштів на встановлення меморіальних табличок.

Не лишаймо пам’яті наодинці

Війна триває, Лубни бачать війну на кожному кроці – порожні лавки в парку, листи до невидимих адресатів, обірвані дзвінки матері. Все не закінчується, поки ми пам’ятаємо. Головне зараз – бути разом, підтримувати одне одного й не дозволити собі звикнути до втрат.

***

Світла пам’ять героям. А ми будемо продовжувати тримати стрій на своєму місці – ділитися болем і словами підтримки.

Іван Коломієць

Іван Коломієць — засновник, головний редактор і постійний автор онлайн-видання «Полтавська Новинарня», створеного для тих, хто хоче бачити Полтаву без прикрас — такою, якою вона є насправді.

Народився і виріс у Полтаві. Закінчив факультет журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Ще студентом почав писати для місцевих газет, пізніше — для кількох національних онлайн-видань. Після 2022 року вирішив створити власну інформаційну платформу, де журналістика не зводиться до копіювання прес-релізів, а повертається до людських історій і чесних слів.

Його стиль — прямий, іноді навіть різкий. Він не намагається сподобатися, зате прагне розібратись у причинах і наслідках. Іван вважає, що журналіст має залишатись свідком і аналітиком, навіть коли новини неприємні чи політично невигідні.

У «Полтавській Новинарні» Іван Коломієць відповідає за аналітичні матеріали, репортажі та розділ «Місцеві історії». Його тексти часто починаються з короткої сцени з життя міста — розмови в черзі, випадкового спостереження — і поступово переходять у розбір системних проблем: від стану доріг і медицини до воєнної мобілізації та соціальної справедливості.

Позамедійну діяльність він не приховує: проводить лекції для молодих журналістів у Полтаві, фотографує місто, а у вільний час подорожує регіоном, шукаючи матеріали для нових історій.

«Полтава — це не просто географічна точка. Це місце, де видно, як країна живе насправді. Якщо чесно дивитися навколо, завжди знайдеться про що написати», — каже Іван.

Більше від автора

Розторопша плямиста: що лікує, користь для печінки, насіння і рослина крупним планом

Що лікує розторопша: користь, показання та наукові докази

Зображення до статті «Що можна»: чекліст рішень і порад

Що можна: корисні поради, приклади та ідеї для життя