У ці важкі й неоднозначні часи саме звичайні люди, які щоранку виходять на роботу, ризикують життям, щоб допомогти іншим, — ось справжні герої нашого безперервного сьогодення. Нещодавно Президент Володимир Зеленський відзначив п’ятьох рятувальників із Полтавщини державними нагородами. Про це стало відомо із офіційного сайту Офісу глави держави. Чесно, коли читаєш такі новини, однаково радієш, пишаєшся, а всередині ще й десь пече: ну чому ж рятувальники стають героями в надзвичайках, а не на дитячих ранках?
Хто отримав нагороди і за що
Відповідний Указ №402/2024 Президент підписав нещодавно. Імена п’ятьох рятувальників із Полтавської області вже знають на всій Україні — їхні заслуги перед державою, мужність і відданість справі просто не можна оминути увагою.
Ось хто ті самі герої:
– Сергій Цибульський — начальник караулу 5-ї ДПРЧ Головного управління ДСНС у Полтавській області
– Олександр Долгошея — командир відділення 1-ї ДПРЧ
– Павло Солоха — старший пожежний-рятувальник 1-ї ДПРЧ
– Сергій Дмитрюк — пожежний-рятувальник 2-ї ДПРЧ
– Сергій Лисенко — водій 7-ї ДПРЧ
Як мучить гордість, читаючи ці прості, навіть ніби буденні посади, — наче рядкові солдати, а на плечах у них десятки врятованих життів, годинний порятунок від вогню чи уламків, нескінченний запах диму, який в’їдається у шкіру навіть по завершенню зміни.
За що нагороджували
Ці медалі — не просто прикраса. Вони за конкретні вчинки: сміливість, які проявили під час ліквідації наслідків збройної агресії РФ, під завалами, у вогняному пеклі, під обстрілами. Хлопці з Полтави працюють у найскладніших умовах. Вже хтось думав, що рятувальники — це лише пожежі? А як щодо бомбардування, зруйнованих будинків, порятунку під уламками? На власному досвіді знаю: ночі без сну, тижні без вихідних, конспекти годинних виїздів біля ліжка замість книжки для сну.
– Всі нагороджені отримали медаль “За військову службу Україні”.
– Президент відзначив: саме такі люди щодня захищають і підтримують цивільних у найгарячіших точках.
– “Дякуємо за ваш героїзм!”, — написав Зеленський у соцмережах.
Хвилина людського
Часто питаєш себе: а нащо це все? Та потім бачиш, як рятувальники обіймають тих, кого витягли з-під уламків багатоповерхівки, і розумієш — має сенс триматися й працювати до останнього. Хто знає, може, сьогодні вони для когось стали символом надії. А завтра вже ти будеш у списку: бачити свою справу, не здаватися, виборювати майбутнє краще не гаслами, а реальними діями.
Було би непогано, аби в найближчому майбутньому рятувальників нагороджували не лише після трагедії, а й за профілактику біди, за тепло від усього серця, що віддають людям щодня. Але поки що маємо те, що маємо. І безмежно вдячні їм за це.
Підсумуємо
П’ятірка рятувальників із Полтавщини стала прикладом незламності, героїзму та відданості професії. Їхні медалі — це краплина вдячності від усього народу. А особисто я додам: таких людей має бути більше, і хай нагороди їх знаходять не лише після чергової біди.
—
*Знову й знову переконуюся: найсильніші — не лише на лінії фронту, а й там, де приймають виклик небезпечних буднів, рятують і віддають все заради життя. Без пафосу. Просто люди.*
