Можна довго сперечатися про важливість безпеки в навчальних закладах, але коли над головою – сирени та повітряні тривоги, складно уявити щось гостріше за потребу у справжньому укритті. Особливо для дітей. Нарешті у Полтаві звітують: два міські ліцеї тепер із по-справжньому облаштованими сховищами. Не тимчасовими прихистками, не обіцянками на “коли з’явиться фінансування”, а нормальними укриттями, куди і не страшно, і не соромно вихователів вести малечу.
Де саме відремонтували укриття?
Укриття з‘явилися – чи, точніше, отримали нове життя після капітального ремонту – одразу у двох ліцеях Полтави:
– Полтавський ліцей №17 “17+” на вулиці Нікітченка, 17
– Полтавський професійний ліцей сфери послуг на вулиці Сковороди, 39
Тут не обмежились “косметикою”: оновили вентиляцію, зробили нормальні санвузли й душові, вогнегасники, закупили запас води та аптечки, і навіть організували зони для сидіння й занять із дітьми. Звісно, про Wi-Fi у підрозділі не повідомляється, але давайте будемо чесними – головне, аби було де перечекати ракетний обстріл.
За чий кошт облаштували укриття?
Чи легко далося таке щастя полтавським ліцеїстам? Так, не волонтерами єдиними. Капітальний ремонт профінансовано з міського бюджету. Станом на середину червня 2024 року мерія витратила понад 6 млн гривень на переоснащення укриттів у міських навчальних закладах. Хтось скаже – крапля в морі. Але не для тих, у кого діти вчаться саме тут.
До слова, роботи виконував підрядник, що вже має досвід створення подібних укриттів у регіоні. Бюджет розподілявся так:
– капремонт внутрішніх приміщень – близько 4 000 000 грн
– облаштування вентиляції – 600 000 грн
– сучасні санвузли – 1 000 000 грн
– запасні виходи, облаштування евакуаційних маршрутів – 500 000 грн
– оснащення меблями та засобами безпеки – ще близько 200 000 грн
Чому це важливо – живі враження
Як би сумно не було це визнавати, але для багатьох старших учнів та молодших школярів сьогодні нове укриття – фактично ще одна “навчальна кімната”. Тут проводять заняття, святкують день народження серед тривог й навіть влаштовують невеличкі виставки дитячої творчості. Викладачі діляться:
> “Маємо хоча б елементарно безпечний простір. Це гарантія для батьків, і підтримка для самих дітей, які, слухаючи сирену, знають – тут безпечніше, ніж де-інде”, – розповідає директорка Полтавського ліцею №17.
Учні теж дивуються, як змінилося укриття:
– зʼявилися лава для сидіння;
– є де зарядити телефон;
– нарешті не страшно спускатися навіть першокласнику.
Плани на майбутнє і трохи оптимізму
На черзі – облаштування укриттів ще у кількох полтавських школах і садках. Міська влада обіцяє, що до нового навчального року тема “де сховатися під час тривоги” не буде болючою, принаймні у половині закладів міста. Звісно, війна триває, і є речі, на які вплив мають лише військові. Але ремонт укриттів у ліцеях – це точно те, чим можна пишатися.
Бо втома, чесно, вже глибока – але коли бачиш, як діти малюють у безпечному підвалі, стає легше. Це і є наша маленька перемога.
