Полтавщина вкотре стала ареною для пошуків життєво важливих рішень. Сьогодні, коли щоденна рутина — це повітряна тривога, а замість планування на рік доводиться думати про тиждень, тут зібралися представники уряду, місцева влада й підприємці. Залізнична станція, як завжди, гуде. Чи можуть чиновники, бізнесмени й ті, хто на місцях тримає реальний фронт роботи, знайти спільну мову? Про це — далі.
Чому саме Полтавщина стала місцем перемовин
Не відступає! Полтавщина через свою географію — тилова, але бойова область. Тут розташовані сотні евакуйованих підприємств із гарячих точок: з Донеччини, Харківщини, навіть перелічувати вже трохи набридло, але таких компаній більше сотні. Саме тому делегація Кабміну й профільних міністерств 12 червня обрала обласний центр для зустрічі. Людей зібралося чимало: і представники влади, і місцевий малий бізнес, який тепер працює цілодобово й без права на відпочинок.
Серед ключових тем —
– забезпечення безперебійної логістики (гуманітарної та виробничої)
– нові програми підтримки виробників
– адаптація трудового законодавства до воєнних реалій
– підвищення стійкості системи енергопостачання
Місцеві жителі не надто надихнулися автоколонами на вулицях, але зустріч дала шанс побачити: країна тримається не тільки через ЗСУ, а й через бізнес.
Головні питання, які хвилюють бізнес під час війни
На зустрічі кожен намагався втиснути у кілька хвилин усе: жалі, пропозиції, ідеї. Звісно, кого найбільше болить — ті, хто втратили фабрики (і навіть –- житло!) й починають усе з нуля. Є й ті, хто під обстрілами перевозив машини з Харківщини, розбираючи цехи буквально під свистом снарядів.
Що наболіло бізнесу?
– Відсутність кредитування. Ще вчора банки просили бізнес-плани, тепер — гарантії життя на завтра.
– Проблеми з персоналом. Люди евакуюють, багатьох мобілізували.
– Логістика стала квестом із десятком чек-поінтів.
– Відсутність єдиної “гарячої лінії” підтримки релокованих підприємств.
Міністерські кабінети часто не бачать цього. Та на Полтавщині про такі історії чути з кожного двору.
Чи є рецепти виходу? Підсумки та нові програми
Можна скільки завгодно сперечатися, але рецепти вже шукають. Хтось пропонує стартапам — податкові “канікули”, інші просять держзамовлення навіть для крихітних виробництв. Влада обіцяє:
– запускати пільгові кредити (навіть коли в це вже мало хто вірить)
– відновлювати програми підтримки експорту
– надавати гранти на відновлення обладнання для малого бізнесу
Окрема увага — реконструкції промислових парків.
Вибачайте, пафосу не буде: результати перемовин — почасти обіцянки. Але ж і альтернативи немає.
Український бізнес не здатен жити “сім’ю четвер”, як за підручником. Його сьогодні тримають на плаву ті, хто ще не розучилися працювати на межі стресу, і хто — досі не втратив людяність.
Пам’ятаєте прислів’я: “Курчат восени рахують”? А тут, здається, сезон настає щодня.
Що далі: коротко
1. Полтавщина стала лабораторією для нових рішень уряду.
2. Урядові ініціативи — це добре, але основна робота лягає на плечі підприємців.
3. Бізнес чекає реальних, а не паперових програм підтримки.
4. Без тісної синергії влади та виробників говорити про сталий розвиток ще зарано.
Чи придумали чарівну пігулку? Ні.
Але запал наш не згасає. Працюємо далі — попри втому, війну і похмуру статистику. Віримо, що з Полтавщини — якось почнеться цей справжній “економічний контрнаступ”.
