У Лубенській громаді знову траур — війна вириває з життя найкращих із нас, і тепер Лубенщина прощається одразу з двома відважними воїнами.
Поіменно: імена героїв, які більше не повернуться додому
Як боляче і дивно писати такі новини. Не хочеться звикати до повідомлень про втрати, проте реальність знову змушує схилити голову. Захищаючи Україну, на фронті загинули:
– Микола Яременко, мешканець Лубен, 1987 року народження. Боєць із добрими очима, корінням на Полтавщині та великою, відкритою душею.
– Олександр Сіренко, 1975 року народження, ветеран, який пішов добровольцем та так і не встиг побачити мир.
Іще вчора вони могли планувати звичайний день, та замість цього нам доведеться нести квіти і свічки їхнім матерям.
Лубенщина у скорботі: прощання з захисниками
Люди кажуть різне. Мовчать і плачуть, кричать або збирають допомогу. Але лубенці єднаються, коли втрачають своїх. На центральній площі міста 10 червня о 12:00 відбудеться прощальна церемонія з героями. Схилімо голови. Це мінімум, що ми можемо зробити.
Жителі міста та району закликають:
– Приєднатись до живого коридору пам’яті.
– Зберігати хвилину мовчання о 12:00.
– Підтримати рідних: простим словом, допомогою, обіймом.
Свідчення рідних і побратимів: кожен мав свій шлях
Вражає, з якою повагою говорять про загиблих не лише їхні друзі, а й зовсім незнайомі люди. Побратими Миколи Яременка згадують його як людину, яка завжди підтримувала інших у найважчі моменти:
> “Навіть у холодному окопі Микола знаходив слова, що змушували сміятися”, — ділиться його друг по службі.
Про Олександра кажуть: “Був не лише воїном, а й добрим сусідом, чесним чоловіком і турботливим батьком. Україна втратила ще одного супергероя.”
Що залишається нам?
– Підтримка родин
– Пам’ять про кожного
– Віра, що жертва була не даремною
Жити далі, пам’ятаючи
Хтось спитає: коли вже закінчиться ця війна? Інші вже не питають, просто втомилися. Але доки ми пам’ятаємо і допомагаємо, Лубенщина і вся Україна стоятимуть. За кожне ім’я, за кожну сльозу. В наших серцях завжди горітиме незгасаюча свічка пам’яті. І ми не забудемо.
