Жителів Оржицької громади знову сколихнула страшна звістка — на Курщині загинув земляк, воїн ЗСУ, який до останнього боронив Україну від ворога.
Втрати, що не мають виправдання
Коли стає відомо про загибель ще одного нашого, земляка, щось ламається всередині. Так, на жаль, на Курщині під час бойових дій загинув житель Оржицької громади Віталій Іванович Литвин. Йому було лише 37 років, а попереду — ще ціле життя. Проте реальність війни знову нагадує: її жертви — це не лише цифри у зведеннях, а наші близькі, сусіди, знайомі.
Розповідають, Віталій ще до 2022 року був волонтером, не раз допомагав бійцям і медичним закладам громади. А коли розпочалося повномасштабне вторгнення, навіть не вагався — зібрав речі, попрощався з рідними і пішов у військкомат. Хотів захистити дім, друзів, Україну. Чи можна взагалі змиритися з таким вибором?..
Дорога додому: останній шлях героя
Тіло Віталія привезли до рідного села ранком 17 червня. В зустрічі під хмурим небом — сльози та мовчання. Люди зустрічали Героя навколішках, а над Пирятином і селами громади звучав дзвін церков, як данина пам’яті. Ті самі дзвони, за які так боляче слухати в повітрі, бо вони сповіщають про ще одне життя, яке війна обірвала.
Похорон відбувся 18 червня, на старому цвинтарі біля церкви, де поховані дід і батько загиблого. Побратими прийшли попрощатися із сином України, який до останнього тримав свій окоп.
Що відомо про Віталія Литвина?
– Народився і виріс у Оржиці
– З дитинства займався спортом, мріяв бути військовим
– Працював на місцевому заводі та допомагав сусідам
– У 2022 році вступив до лав ЗСУ
– Загинув у червні 2024 року на Курщині
Слова пам’яті та підтримки родині
Рідні й близькі згадують, яким добрим, терплячим та щирим був Віталій. У громаді розпочали збір коштів на підтримку сім’ї загиблого — в нього залишилися дружина та маленька донька. Волонтери та друзі організовують допомогу максимально швидко, але жодна допомога не заповнить порожнечу…
У важкі часи особливо хочеться сказати: ви не одні. Ми пам’ятаємо тих, хто віддав життя за свободу України.
Не мовчіть про Героїв
Втрати болять більше, якщо їх замовчують. Тому ділимося і нагадуємо: поки ми пам’ятаємо, не можна нас зломити остаточно. Вічна пам’ять та слава герою з Оржицької громади. І велика вдячність кожному, хто навіть ціною власної долі виборює спокій нашим рідним.
