Декілька годин тривало нічне полювання російських дронів по українських містах і селах – понад 300 одиниць бойових БпЛА атакували територію країни, не обминули вороги й Полтавщину.
Що сталося цієї ночі?
Ранок почався не з кави, а з лайки – знову й знову повідомлення про повітряну тривогу піднімали людей з ліжок. Вночі 1 липня Росія здійснила масштабну атаку дронами типу “Shahed”, випустивши понад три сотні апаратів по різних регіонах України. І так, Полтавщина знову серед тих, кому дісталося.
Хронологія атаки
– О 1:20 – оголошено повітряну тривогу: “дрони летять на нашу область”
– Близько 2:45 – перші вибухи в Кременчуцькому та Лубенському районах
– О 4:00 – знову гуркіт, знову вибухи
Це три години страху і безсоння. Так живемо.
Полтавщина: пошкодження та постраждалі
Світло зникало, люди бігли до підвалів, а щось вибухало далеко за околицею. За даними обласної військової адміністрації, влучань у житлові будинки, на щастя, не зафіксовано, але уламки збитих дронів пошкодили приватні господарства та інфраструктуру. Відомо про щонайменше одну жінку, яка отримала осколкові поранення – зараз вона у лікарні, стан стабільний.
Основні наслідки на Полтавщині:
– Часткові руйнування кількох приватних домогосподарств
– Вибито десятки вікон та парканів
– Обірвані лінії електропередач
Влада та комунальні служби вже від ранку працюють на місцях, допомагають постраждалим і лагодять пошкоджене.
Реакція влади та як діяли сили ППО
Хто може – той бореться. Сили ППО, як повідомили в Повітряних Силах ЗСУ, спрацювали майстерно: більшість дронів вдалося знищити ще на підльоті до цілей, але, як бачимо, не всі. Є інформація, що частина Shahed’ів змінила напрямок у польоті, намагаючись вийти з-під удару українських зенітників.
Що тут скажеш? Хоч трохи легше на душі, коли знаєш, що комусь цей літальний “мопед” так і не долетів до місця призначення.
Як жити під цим небом?
Війна тут і зараз – ось вся філософія сьогодення. Діти прокидаються від вибухів, дорослі не сплять ночами, а десь там, на горизонті, знову з’являється загроза.
Чекаємо нової тривоги, готуємо “тривожну валізку”, а зранку здираєм у вікнах скотч і згадуємо, що новий день – це новий виклик. Ми живі. Ми на своїй землі. І хай би там що – ми не зламаємось.
Думаю, сил кожному зараз вистачить тільки, щоб видихнути, зібратись і знову діяти. Так і будемо – разом, на Полтавщині й по всій Україні.
Будь ласка, бережіть себе під час тривог. І пам’ятайте – ми всі разом у цьому бою.



