Під час виконання бойових завдань загинули два військовослужбовці з Кобеляччини

З Кобеляцької громади під час виконання бойових завдань загинули двоє військових

Оприлюднено 6 Грудня, 2025

Сумна звістка знову сколихнула Полтавщину. Кобеляцька громада втратила ще двох своїх захисників – Сергія Кісу та Олега Семенюка. Обидва віддали життя за Україну, виконуючи бойові завдання на передовій.

Хто загинув

Війна не рахується з нашими мріями та навіть із нашою втомою. 5 червня стало чорним днем для рідних і знайомих Сергія Кіси з села Бутенки та Олега Семенюка з Кобеляк. Новину про загибель військових офіційно підтвердили у Кобеляцькій міській територіальній громаді. Люди, які ще вчора були серед нас, більше не повернуться… Як пережити таку втрату? На це немає готової відповіді.

Сергій Кіса

Сергій воював з перших днів повномасштабної агресії. Близькі кажуть, що він ніколи не лишав друзів у біді та завжди знаходив слова підтримки. Залишив по собі світлу пам’ять, справжній чоловік.

Олег Семенюк

Олег також не міг залишитися осторонь, коли Україна опинилася в небезпеці. Приятелі згадують про його гумор, здатність жартувати навіть у найскладніші моменти. Воїн до кісток, таких у мирному житті знаєш нечасто.

Як прощалися у громаді

Ці новини розірвали серця мешканців не лише двох сіл, а й усієї Кобеляцької громади. Кожна така втрата – наче тріщина в нашій душі. Останню шану захисникам віддали рідні, побратими, сусіди. Не обійшлося без сліз і небайдужого слова.

У момент прощання вулиці ставали повними людей — хтось мовчки стискав хустку в руках, хтось із болем дивився на дітей полеглих. Очевидно, що війна б’є у кожен двір.

Що відчувають люди

– Безсилля — бо так хотілося б повернути їм життя.
– Гнів — бо російська агресія щодня забирає найкращих.
– Подяка — бо завдяки таким, як Сергій і Олег, ми ще тримаємося.

Ввечері Кобеляки замовкли, ніби на коротку мить зупинився час. Ми пам’ятаємо своїх захисників. Поки жива пам’ять — живе і надія вистояти.

Заклик до громади

Війна триває. І кожен з нас має пам’ятати, якою ціною ми боремося за мир і свободу. Не забуваймо людей, які віддали життя за Україну. Підтримуйте родини полеглих, втішайте одне одного — бо інколи рятує саме добро, сказане вчасно.

Пам’ятаймо наших героїв:

– Сергія Кісу
– Олега Семенюка

Світла пам’ять і вічна слава захисникам України.

Іван Коломієць

Іван Коломієць — засновник, головний редактор і постійний автор онлайн-видання «Полтавська Новинарня», створеного для тих, хто хоче бачити Полтаву без прикрас — такою, якою вона є насправді.

Народився і виріс у Полтаві. Закінчив факультет журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Ще студентом почав писати для місцевих газет, пізніше — для кількох національних онлайн-видань. Після 2022 року вирішив створити власну інформаційну платформу, де журналістика не зводиться до копіювання прес-релізів, а повертається до людських історій і чесних слів.

Його стиль — прямий, іноді навіть різкий. Він не намагається сподобатися, зате прагне розібратись у причинах і наслідках. Іван вважає, що журналіст має залишатись свідком і аналітиком, навіть коли новини неприємні чи політично невигідні.

У «Полтавській Новинарні» Іван Коломієць відповідає за аналітичні матеріали, репортажі та розділ «Місцеві історії». Його тексти часто починаються з короткої сцени з життя міста — розмови в черзі, випадкового спостереження — і поступово переходять у розбір системних проблем: від стану доріг і медицини до воєнної мобілізації та соціальної справедливості.

Позамедійну діяльність він не приховує: проводить лекції для молодих журналістів у Полтаві, фотографує місто, а у вільний час подорожує регіоном, шукаючи матеріали для нових історій.

«Полтава — це не просто географічна точка. Це місце, де видно, як країна живе насправді. Якщо чесно дивитися навколо, завжди знайдеться про що написати», — каже Іван.