Черговий чорно-білий день для Оржицької громади – на Курщині Україна втратила свого сина, відважного воїна, який боронив нашу землю до останнього подиху. Его звали В’ячеслав Колесник. Йому вдалося зробити для Батьківщини те, що не кожному під силу – віддати себе повністю. І знову біль та порожнеча у серцях односельців.
Хто такий В’ячеслав Колесник
Народжений і вихований на Полтавщині, В’ячеслав ще з дитинства показував впертий характер. Своїми руками збудував не лише дім, а й коло добрих друзів і щирих побратимів на фронті. У 2022-му, після повномасштабного вторгнення, він без вагань став у стрій: людина-камінь, за якою хотіли ховатися інші. Про нього згадують тільки добре – завжди першим приходив на допомогу, щиро вірив у Перемогу.
Основні риси В’ячеслава, за словами побратимів:
– Надійність та простота у спілкуванні
– Вміння підтримати у скрутну годину
– Нескореність – навіть у найважчі моменти
– Любов до життя та своєї малої Батьківщини
Трагічна звістка та підтримка громади
4 червня Оржиця дізналася про втрату на Курщині. Як живеш після таких новин? Це питання у повітрі і досі. Оголошено жалобу, до будинку В’ячеслава тягнуться сусіди й знайомі. Висловлюють співчуття, приносять квіти, допомагають дружині та дітям. Оржицька селищна рада вже організовує необхідну допомогу родині героя.
У мережі слово за словом – згадки і спогади. Люди пишуть, телефонують, не вірять. Війна не недесь там, на карті – вона у серцях кожного тут.
Оржицька громада прощатиметься з Героєм
Деталі прощання та похорону будуть повідомлені окремо. Всі, кому болить ця втрата, чекатимуть нагоди сказати останнє “дякую”. Як би банально це не звучало – В’ячеслав не просто листок у списку загиблих, він – ціла епоха для своїх.
Кожен може допомогти
Оржицька громада закликає підтримати родину загиблого:
– Приєднатися до збору коштів на поховання
– Принести квіти, одяг для родини
– Надсилати слова співчуття
Біль втраченого на фронті – не цифра, не статистика. Це усмішка сусіда, відлуння старих розмов, і мовчазне “ми ще зустрінемось”. Повертайтесь, хлопці, цілі й неушкоджені… Хоча б у спогадах.
