Ще зранку їх чекали вдома. Матері поглядали у вікно, діти готувалися до дзвінка батька, а дружини вже уявляли повернення. Але війна й далі забирає найкращих. У Глобинській громаді — дні жалоби: одразу два наших земляки, військовослужбовці Збройних Сил, загинули на фронті, виборюючи незалежність для кожного з нас.
Хто ці герої Глобинщини
Загибель кожного — це трагедія для України, але для Глобиного нині особливо болить: про втрати повідомили місцева адміністрація та рідні.
Ось імена наших захисників:
–
Олександр Художнік — молодший сержант, народжений і виріс у самому серці Глобинщини.
–
Євген Курило — ще один військовий з нашої громади, для якого війна стала головною боротьбою життя.
Хто сказав, що справжній героїзм лиш у кіно? Наші, звичайні хлопці, котрі навесні садили дерева, а влітку допомагали сусідам, стали стіною між державою й ворогом.
Як відреагувала громада
Голови, серце і прапори схилили у Глобиному: траур оголосили одразу, а сільська рада закликала вшанувати пам’ять полеглих хвилиною мовчання.
У школи на одному з уроків говорили про мужність, а ветерани війни допомагають організувати належне прощання:
– Збір допомоги родинам;
– Спільна молитва в місцевому храмі;
– Жалобні заходи біля меморіалу полеглим.
Чи можна звикнути до втрат? Ні, навіть якщо вони повторюються знову й знову, біль залишається. “Слава Україні!” — кричали хлопці, прощаючись зі школою. Тепер вже громада вшановує їхню славу.
Прощання, підтримка, надія
Війна не закінчилася. Але Глобинська громада стоїть непохитно — навіть з болем у серці. Лік втратам ведеться мовчки: ніхто не хоче робити їх статистикою. Усі на перший погляд звичайні, але для своїх рідних вони були всім світом.
Що можемо зробити ми?
– Підтримати родини, навіть якщо просто обійняти.
– Пам’ятати про ціну свободи.
– Не втрачати людяності.
Герої не вмирають — вони залишаються з нами у кожному пам’ятному рядку, у кожному шкільному творі, у кожній історії за недільним столом.
Чи стане легше? Навряд. Та ми знову встріпаємо сльози й далі боротимемося за новий день. Той, за який вони поклали життя.
