Неспокійна весна 2024-го принесла новини, які для багатьох стали ковтком свіжого повітря: у Котелевській громаді на Полтавщині місцева церква разом із настоятелем офіційно перейшли під юрисдикцію ПЦУ.
Хто, як і чому: подробиці переходу
Перехід відбувся у селі Сидоряче, яке давно стало символом стійкості та згуртованості в цій непростій війні. Місцеві прихожани, не вагаючись, одноголосно підтримали рішення лишити Московський патріархат. Хіба це не про оцей: “Досить терпіти невизначеність!”?
До речі, настоятель храму — отець Володимир — від самого початку повномасштабного вторгнення зайняв чітку проукраїнську позицію, чим і здобув велику повагу у селян. Усі ці довгі місяці під окупаціями та обстрілами саме прийшла пора сказати: більше не хочемо бути під юрисдикцією Москви, котра проклинає нашу землю й наших захисників.
Спільне рішення громади
На зборах у церкві зібралося близько п’ятдесяти парафіян і жителів села. Прихожан не лякала ані дощова погода, ані втома – люди прийшли, тому що їм це справді важливо. Члени громади висловили недовіру до Московського патріархату й кажуть, що це була “тягарем на душі” впродовж багатьох років.
Голосування, як зазначили очевидиці, пройшло чесно й по-людськи. Без образ, без криків. Просто всі вирішили разом і — не в останню чергу — підтримали й настоятеля.
– Основні причини переходу:
– агресія росії та підтримка окупації з боку Московського патріархату;
– відкрита позиція ПЦУ щодо української державності та армії;
– бажання жити у правді та без двозначності;
– прагнення до єдності на місцевому рівні.
Що далі чекає на парафіян?
Слідом за цим рішенням — офіційне оформлення переходу храму до структури ПЦУ. Найближчим часом відбудеться перша літургія вже під новим духовним “дахом”. Важливо: храм буде відкритий для всіх, навіть якщо у когось залишились свої сумніви чи переживання.
Зараз від місцевих лунають слова полегшення, але й занепокоєння: “Чи не буде помсти з боку старої влади?” Люди втомились. Зрештою, куди вже більше чекати? Але тут, серед болота, вибито ще одне джерело світла й чесності.
Слово настоятеля та емоції громади
Отець Володимир публічно висловив свою позицію: мовляв, церква завжди була зі своїм народом, і залишати людей у такий час — це було б злочином, а не служінням.
“Наш дім тут, навколо люди, котрі вірять у своїх захисників, і я — разом із ними. Піхота, артилерія, волонтери. Коли твоя церква приймає українське серце — ти вже не один”, – сказав він.
Після зборів багато жінок плакали, дехто обіймався — і здавалося, що навіть у цій старій святині стало світліше й тепліше.
—
Коротко про головне:
– Котелевська громада разом із настоятелем офіційно перейшла до ПЦУ
– Перехід підтримали майже всі активні парафіяни
– Рішення приймали одноголосно, без конфліктів
– Перша літургія ПЦУ тут відбудеться вже найближчим часом
Здається, щось у цьому світі міняється на краще — навіть якщо довкола ще лунають сирени.
