На фасаді будівлі Полтавської державної аграрної академії тепер є меморіальна дошка на честь Юліана Матвійчука — мужнього військового і справжнього Героя України, який загинув, захищаючи нашу свободу. Відкриття відбулося 10 червня, і цей день полтавці запам’ятають надовго.
Хто такий Юліан Матвійчук і чому його згадують із таким болем
Про Юліана Матвійчука в Полтаві знають багато. Він був депутатом міської ради, командиром взводу славетного полку «Азов», воїном, котрого знали не лише по радіопереговорах чи новинах, а й просто на вулицях рідного міста.
Йому лише
35. Хіба це вік для прощання? Але війна забрала Юліана 7 січня 2023 року під Бахмутом, на Донеччині. Він врятував побратимів ціною власного життя. Рідко зустрінеш людину, у якої серце б’ється так ритмічно з Україною. Він міг бути таким, яким був: різким у словах, відкрито називав речі своїми іменами, ніколи не ховався за чужими спинами.
Як виглядала церемонія відкриття
Відкриття меморіальної дошки пройшло прямо біля академії, де Юліан колись навчався. Прийшли ті, хто пам’ятає кожен його жарт, кожну добру справу:
– рідні та родичі
– учасники бойових дій
– колеги-депутати
– прості полтавці
– студенти та викладачі
– військові з «Азову»
Священник відправив панахиду. Усі стояли мовчки, і лише зрідка хтось хапався за сльозу. Кажуть, чоловіки не плачуть — а я так не думаю. Особливо сьогодні.
Що зображено на дошці
На чорному граніті – портрет Юліана Матвійчука у військовому однострої. Поруч напис: «Герой України Юліан Матвійчук. 1988–2023. Випускник Полтавської державної аграрної академії». Проста і лаконічна табличка, без пишномовності. Як він і жив.
Чому це важливо для Полтави
Ця меморіальна дошка — не просто ще одна пам’ятка. Це — попередження ворогу, нагадування майбутнім поколінням, заклик не забувати тих, хто й досі лежить у сирій землі, поки ми тут стоїмо та дивимося один одному у вічі.
У Полтаві за кількістю загиблих на війні вже не злічити всіх по іменах, але коли бачиш такі дошки — кожне обличчя, кожне ім’я врізається у пам’ять.
Кого ще вшанували
Окрім Юліана, на фасадах міста щороку відкривають нові меморіальні знаки іншим героям – і це важливо робити, доки триває війна. Список, на жаль, зростає, і втома від цього лише наростає. І все ж кожна така дошка — наш маленький фронт.
Коротко про Юліана – щоб не забути
– Депутат Полтавської міської ради
– Командир бойового взводу «Азов»
– Випускник ПДАА
– Загинув 7 січня 2023 року під Бахмутом
– Врятував життя побратимів ціною свого
Чесно, навіть редакторам новин вже важко сухо писати про такі втрати. Але доки вони тримають небо над головою — наша справа розповідати, не забувати й пам’ятати. Як Юліана Матвійчука.
