Жорстокі реалії війни вкотре торкаються Полтавщини — на фронті загинув Сергій Петренко, наш земляк з Великої Багачки, який віддав своє життя, боронячи Україну.
Сумна звістка для громади
Тихо, боляче і якось несправедливо зайшло це повідомлення — у Донецькій області український воїн Сергій Петренко загинув у бою з російськими окупантами. Житель Великої Багачки, добра, щира й відкрита людина, залишив після себе не лише спогади, а й справжній приклад мужності та відваги. Після отриманої звістки у рідному селищі панує скорбота — про нього говорять усі, і кожен згадує, чим Сергій допомагав, як вмів підтримати словом чи справою.
Хто такий Сергій Петренко
Сергій — один із тих, хто мовчки робив свою роботу. Він служив у лавах Збройних сил України з перших днів повномасштабного вторгнення. Пригадується: на прохання громади Сергій завжди знаходив час допомогти, не просив нічого навзаєм. Родом із Великої Багачки, він був для багатьох знайомий, працював на різних роботах, але коли настав страшний час — одним із перших став до лав захисників.
Сергій у спогадах земляків
Всі, хто знав Сергія, відзначають його чесність і силу духу. Ось які слова зараз лунають в селищі:
– “Ніколи не чув від нього скарг, тільки підбадьорення.”
– “Справедливий, відданий родині та друзям.”
– “Просто людина із великої літери.”
Біль громади та прощання з Героєм
Про загибель Сергія повідомили у Великобагачанській селищній раді — там підкреслили, що для громади це непоправна втрата. Дата і час зустрічі та прощання з загиблим Героєм будуть повідомлені додатково. Але вже зараз мешканці об’єднуються, щоб попрощатися з Сергієм гідно. З’являються прапори з чорними стрічками, на сторінках соцмереж слова співчуття — хіба цього достатньо, щоб зупинити біль?
Що можна зробити на пам’ять про Сергія:
– Вшанувати хвилиною мовчання.
– Допомогти його родині.
– Підтримати інших військових із громади.
– Передати спогади про нього дітям — щоб не забули.
Щемлива втрата та незламна пам’ять
Сьогодні війна здається нескінченною, а звісток про втрати — забагато. Та ім’я Сергія Петренка назавжди залишиться серед тих, хто не побоявся захистити країну. Світла пам’ять Герою. Хочеться плакати від розпачу, але ще дужче тримаєшся за надію — інакше й бути не може.
