НСЗУ провела моніторинг надання реабілітаційних послуг: названо основні порушення

НСЗУ виявила порушення у сфері реабілітаційних послуг: моніторинг в цифрах і фактах

Знову й знову стикаємося із тим, про що болить говорити: українці, що потребують реабілітації після травм чи хвороб, не завжди отримують те, на що розраховують. Національна служба здоров’я України (НСЗУ) підбила підсумки моніторингу надання реабілітаційних послуг. Результати, чесно кажучи, не дуже тішать.

Як проходив моніторинг: деталі і цифри

НСЗУ перевірила майже 200 реабілітаційних закладів по всій країні. Під прицілом – як забезпечують допомогою людей із ускладненнями після поранень, інсультів, тяжких захворювань. Головне питання: чи достатні умови, чи є кваліфікований персонал, сучасне обладнання і бодай елементарна людяність під час спілкування з пацієнтом?
Результати такі:

  • Частина закладів не дотримується стандартів надання реабілітації, прописаних у контрактах із НСЗУ.
  • Є випадки, коли щось не так і з обладнанням: не вистачає необхідної апаратури, вона застаріла або непрацююча.
  • Деколи бракує необхідного штату фахівців — фізіотерапевтів, реабілітологів, ерготерапевтів, психологів.
  • Є питання й до оформлення документації: історії хвороб, плани відновлення, етапи лікування не завжди фіксуються коректно.

Основні порушення, які виявили аудитори

Все по пунктах (простою, «людською» мовою):

  1. Неповна команда реабілітації. Має працювати мультидисциплінарна бригада, а часто — замість неї одна людина.
  2. Відсутність сучасних методів. Реабілітація — не лише масаж і ЛФК. Деякі заклади застрягли у минулому столітті.
  3. Застаріле або відсутнє обладнання. Фізіотерапевтичні апарати, тренажери — іноді їх просто нема.
  4. Затримки із початком реабілітації. Чим швидше людина отримує допомогу після інсульту чи поранення — тим більше шансів повернутися до нормального життя. Але часто старт відкладається на тижні.
  5. Бюрократія і хаос у документах. Реанімація паперів — це та реабілітація, про яку ніхто не мріяв.

Що каже НСЗУ?

В установі чесно визнають: проблеми є, і не лише у віддалених куточках країни. Навіть великі міста грішать тяганиною та байдужістю. Усе це фіксується у протоколах, відповідальні особи отримують попередження чи штрафи. Деякі лікарні й під ризиком позбутися контракту з НСЗУ — а це вже питання виживання.

Які зміни готують та що буде далі

НСЗУ попереджає: моніторинг продовжиться, а вимоги до якості зростатимуть. У пріоритеті — пацієнт, чия доля не повинна залежати від старого інвентаря чи хронічного недофінансування.

Ось короткий перелік того, що обіцяють виправити найближчим часом:

  • Вдосконалення критеріїв для реабілітаційних закладів.
  • Контроль наявності персоналу й обладнання не на папері, а в житті.
  • Навчання для реабілітологів, щоб впроваджували сучасні підходи.
  • Прозорість контролю та зворотний зв’язок для пацієнтів.

Що можемо додати від себе? Кожна історія — це не просто статистика. За сухою цифрою стоїть конкретна людина, батько, мати, військовий чи дитина, які мріють знову відчувати себе живими. Це не лише робота уряду чи лікарів. Це — про нас із вами, про суспільство, де підтримка не може бути ілюзією.

Поки ми воюємо за свободу, треба боротися й за гідне життя тих, хто вижив. Навіть якщо сил уже не так і багато.

Іван Коломієць

Іван Коломієць — засновник, головний редактор і постійний автор онлайн-видання «Полтавська Новинарня», створеного для тих, хто хоче бачити Полтаву без прикрас — такою, якою вона є насправді.

Народився і виріс у Полтаві. Закінчив факультет журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Ще студентом почав писати для місцевих газет, пізніше — для кількох національних онлайн-видань. Після 2022 року вирішив створити власну інформаційну платформу, де журналістика не зводиться до копіювання прес-релізів, а повертається до людських історій і чесних слів.

Його стиль — прямий, іноді навіть різкий. Він не намагається сподобатися, зате прагне розібратись у причинах і наслідках. Іван вважає, що журналіст має залишатись свідком і аналітиком, навіть коли новини неприємні чи політично невигідні.

У «Полтавській Новинарні» Іван Коломієць відповідає за аналітичні матеріали, репортажі та розділ «Місцеві історії». Його тексти часто починаються з короткої сцени з життя міста — розмови в черзі, випадкового спостереження — і поступово переходять у розбір системних проблем: від стану доріг і медицини до воєнної мобілізації та соціальної справедливості.

Позамедійну діяльність він не приховує: проводить лекції для молодих журналістів у Полтаві, фотографує місто, а у вільний час подорожує регіоном, шукаючи матеріали для нових історій.

«Полтава — це не просто географічна точка. Це місце, де видно, як країна живе насправді. Якщо чесно дивитися навколо, завжди знайдеться про що написати», — каже Іван.

Більше від автора

У Полтавській ОВА презентували виставку дитячих малюнків та інсталяцію Дерево памяті

У Полтавській ОВА відкрили виставку дитячих малюнків і символічну інсталяцію “Дерево пам’яті”

В Скороходівській громаді попрощалися з воїном Геннадієм Черніком

В Скороходівській громаді попрощалися з героєм війни Геннадієм Черніком