Полтавщина знову прощає героя — додому, на щиті, повертається воїн із Скороходівської громади. Сум і гордість переплелись у серцях земляків, бо попрощатися доводиться з тим, хто був опорою, братом, другом, тим самим, хто не шукав виправдань і просто захищав свою землю. Здається, війна не залишає місця для сліз, але сьогодні навіть небо схилилося низько.
Сумна звістка для громади
Повідомлення про загибель військового прийшло до Скороходівської громади днями. Хоча війна торкнулася майже кожної родини, кожна нова втрата — це окреме життя, цілий світ, який назавжди змінився. Герой поліг на сході України в боях за незалежність, поруч зі своїми побратимами. Повертається додому він уже у труні, вкритій державним прапором.
До останнього подиху захищав рідну землю — саме такі слова звучали з уст знайомих, рідних, сусідів. Хто бачив його ще недавно живим на мирних вулицях, не може повірити, як швидко все змінилося.
Прощання: сльози, мовчання і спогади
У найближчі дні Скороходівська громада готується зустріти свого героя. Процедура зустрічі та прощання — вже майже кривава рутина для українських громад. Проте кожного разу це наче вперше. Люди виходять на дороги, стають на коліна. Маленькі діти з квітами, літні люди — всі мовчки віддають шану. Кожна така зустріч — це не просто траурна формальність, а болісна точка на карті війни, ще одне ім’я у нескінченному списку втрат.
Спогади про полеглого:
– Завжди готовий допомогти
– Міг за хвилину підняти настрій
– Не боявся брати на себе відповідальність
– Спокійний, але справжній воїн
Що казати тут ще? Порожнеча у хаті і серці.
Хто він, цей герой з Полтавщини?
Все частіше про покійних героїв говорять мовчки, але сьогодні хочеться нагадати про кожного. Він, житель Скороходівської громади, пішов на фронт ще у перші місяці повномасштабної війни. Служив у одному з бойових підрозділів, не ховався за спинами побратимів. За словами рідних, жодного разу не скаржився, навіть коли було найважче. Як і багато хто з наших, мріяв повернутися і посадити сад.
Ось короткі факти про героя:
– Родом із Скороходового
– Доброволець, брав участь у визволенні Харківщини
– Служив у ЗСУ більше року
– Залишив дружину та маленьку доньку
– Любив свою справу і людей
У пам’яті — назавжди
Війна не дає спокою ні нам, журналістам, ні простим українцям. Здається, вже перегоріли, але з кожною новою втратою серце плаче знову. Ми пам’ятатимемо. Полтавщина пам’ятатиме. Україна — назавжди пам’ятатиме своїх героїв.
Коли і де прощання?
Церемонія прощання відбудеться у Скороходівській громаді найближчими днями. Просимо всіх земляків прийти та підтримати родину нашого загиблого воїна. Кожен із нас може стати тією підтримкою, якої, можливо, зараз так не вистачає.
Вічна пам’ять полеглому захиснику Полтавщини. Боляче ще й тому, що завтра такі новини можуть знову наповнити наші стрічки.
Тримаємося. Разом. Бо іншого вибору в нас немає.
