На щиті повертається до Пирятинської громади воїн Анатолій Вовк

Оприлюднено 8 Лютого, 2026

Увечері 10 червня Пирятинська громада зустріне тіло свого героя – загиблого на війні з росією Анатолія Вовка.

Знову прощаємось із героєм

Я завжди мріяв писати новини про щастя та перемоги. Але… війна не дає таких приводів часто. Сьогодні Пирятин знову стоїть у скорботі: на щиті додому повертає воїн, що віддав життя за Україну, Анатолій Вовк. Рана свіжа, сумна, ще одна сторінка нашої великої біди.

Пирятинська міська рада інформує, що Анатолій загинув, виконуючи бойове завдання, сумлінно й до кінця залишався відданим своїй країні. Слова тут зайві: болить, кричить, щемить у всіх. Попереду – зустріч з квітами, молитвами, з тишею і плачем.

Життя і подвиг Анатолія Вовка

Хто він, цей чоловік, перед яким піднімають прапор, а люди – голови?
Анатолій Вовк, 1980 року народження, пішов боронити Україну добровільно. На війні він був не просто солдатом, а рідним для побратимів, підтримкою для рідних, справжнім патріотом громади.

Ось кілька важливих фактів про нього:
– Родом із Пирятина
– Служив у складі Збройних Сил України
– Був учасником бойових дій з перших днів повномасштабного вторгнення
– Загинув під час виконання бойового завдання на сході України

Війна ламала багатьох, але не його дух.

Коли відбудеться зустріч і прощання

Похорон воїна Анатолія Вовка відбудеться 10 червня. Тіло героя зустрічають на центральній площі Пирятина о 18:00. Далі – чин похорону в місцевій церкві. Влада просить містян зустріти бійця з шаною та повагою, тримаючи державні прапори і живі квіти. Не забудьте:
– Зберігати хвилині мовчання під час траурної процесії
– Приєднатися до спільної молитви
– Підтримати родину Анатолія

Що залишив по собі Анатолій

Серед уболіваючих – не лише рідні та побратими. Усі ми – його сучасники, його країна. Пам’ятати таких людей – наш обов’язок.

Чому біль так гостро пече? Бо кожен з полеглих – це чиїсь надії, історія Пирятина, наше майбутнє.
Можливо, мені ще не доводилося писати про когось ближчого, ніж Анатолій Вовк. Але сьогодні, навіть у втомі, крізь втрату, хочу сказати: герої не вмирають.

—

Пирятин, тримайся. Українці, не забуваємо.
Слава Україні, слава Герою!

Іван Коломієць

Іван Коломієць — засновник, головний редактор і постійний автор онлайн-видання «Полтавська Новинарня», створеного для тих, хто хоче бачити Полтаву без прикрас — такою, якою вона є насправді.

Народився і виріс у Полтаві. Закінчив факультет журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Ще студентом почав писати для місцевих газет, пізніше — для кількох національних онлайн-видань. Після 2022 року вирішив створити власну інформаційну платформу, де журналістика не зводиться до копіювання прес-релізів, а повертається до людських історій і чесних слів.

Його стиль — прямий, іноді навіть різкий. Він не намагається сподобатися, зате прагне розібратись у причинах і наслідках. Іван вважає, що журналіст має залишатись свідком і аналітиком, навіть коли новини неприємні чи політично невигідні.

У «Полтавській Новинарні» Іван Коломієць відповідає за аналітичні матеріали, репортажі та розділ «Місцеві історії». Його тексти часто починаються з короткої сцени з життя міста — розмови в черзі, випадкового спостереження — і поступово переходять у розбір системних проблем: від стану доріг і медицини до воєнної мобілізації та соціальної справедливості.

Позамедійну діяльність він не приховує: проводить лекції для молодих журналістів у Полтаві, фотографує місто, а у вільний час подорожує регіоном, шукаючи матеріали для нових історій.

«Полтава — це не просто географічна точка. Це місце, де видно, як країна живе насправді. Якщо чесно дивитися навколо, завжди знайдеться про що написати», — каже Іван.