На Полтавщині завершили збір зернових — цьогоріч аграрії області намолотили 1,5 мільйона тонн, не зважаючи на обстріли, втому й короткі ночі. Чесно: коли дивишся на ці цифри, десь всередині щось стискається від гордості і болю водночас.
Жнива під обстрілами: Як працювали аграрії
Ранні зернові цього року збирали нервово. Повітряна тривога – ніби ще один пункт у плані робочого дня. Агроном із Кременчуцького району розповідає: “Буває — двічі за день ховаєшся в укриття, а тоді знову біжиш до комбайна.”
Але, попри ризики, поля Полтавщини майже не залишалися порожніми. Комбайни працювали на сонці зранку й до ночі — пролетіли жнива, як коротка літня гроза.
Головні культури цього року
1. Пшениця — лідер сезону
2. Ячмінь — “другий хліб” регіону
3. Жито та овес — менше, але впевнені врожаї
В обласній військовій адміністрації кажуть: Полтавщина нині має хороший запас хліба на зиму й навіть зможе продавати частину збіжжя на експорт.
1,5 млн тонн: Що це означає для області
Збір такого врожаю у воєнний рік — це вже маленька перемога. Це тисячі сімей із роботою, це зерно для хліба, це наповнення бюджету. Звісно, усі ми пам’ятаємо: хлопці й дівчата на передовій теж чекають на нашу сільську продукцію — і польову кашу, і пайки, і старий добрий чорний хліб.
Вражаючі історії із села
– Комбайнери із Миргорода змінювали один одного по 12 годин
– У Решетилівській громаді — навіть кілька жіночих екіпажів: “Бо чоловіки на фронті, а поле чекати не буде”
– У Котелевському районі цілі села виходили допомагати: старші, молодші, навіть учителі — всіх гуртували зерно та віра у завтрашній день.
Плани на осінь та слова вдячності
Зараз аграрії готуються до посівної озимини. Роботи — хоч відбавляй, а сил буває вже й не лишається. Але коли бачиш оці купи золотого зерна — розумієш, що то не дарма.
Люди тут витривалі: посіємо ще, зберемо ще більше. Нехай ворог думає, що лякати нас можна — хай! А ми, попри втому, будемо тримати поле й нашу Україну.
*Слава аграріям Полтавщини. Дякуємо всім, хто тримає свій “фронт” із добрим хлібом у руці.*
