У Полтаві весна цього року почалася не лише з теплих днів, а й з гучних суботників під керівництвом Валерія Пархоменка. Поки місто оговтується після нічних тривог, мер закликає містян виходити на толоку — з лопатами, граблями і, звичайно, камерами під рукою. Шампанське залишаємо для перемоги, а от піару тут — хоч відбавляй.
Весняний суботник: місія чи шоу?
Щорічні суботники — це добра традиція для України, особливо в прифронтових областях. Цього року у Полтаві толоки наче набули нового сенсу. На сторінках соцмереж, у новинах і Telegram-каналах — фото мера Валерія Пархоменка серед бруду, з лопатою в руках. Але кого цим дійсно можна здивувати?
Якщо сьогодні пройтись ошатним парком Перемоги чи повз запилені сквери біля Краєзнавчого музею, неодмінно натрапиш на групу людей у жилетах і камуфляжі, де посередині — Пархоменко. Зазвичай поруч гурт журналістів, оператор із стабілізатором і хтось із місцевих чиновників. Для чого ж це все?
– Залучити мешканців до благоустрою (бо в місті й так багнюка по коліна).
– Показати, що влада не сидить без діла (хоча деякі питання краще б вирішувала тихо і якісно).
– Не втратити момент для селфі та кількох історій у Instagram.
Толока під прицілом камер
Полтавчани, які працювали цього року на суботниках, діляться: “Ще не встиг взяти граблі, а тут уже мер каже — давайте фотографуватись.” То чи перетворилася традиційна весняна прибирання на піар-акцію? Схоже, так.
Ось як це відбувається:
– Напередодні у соцмережах іду звістка: “Долучайтесь до суботника!”
– У день толоки з’являється море фото й відео мера: то сміття підіймає, то дерево саджає, а то просто посміхається на камеру.
– До вечора новини кишать заголовками “Пархоменко власноруч прибирав Полтаву”, а сині жилети й граблі — на антресолях до наступного фотосету.
Реальна допомога чи показова вистава?
Багато полтавців, звісно, розуміють: сміття з парків забрати треба, бо місто наше одне, а проблем — повно. Але ця тенденція робити з кожної лопати медійний івент дратує, особливо коли за красивим фото стоїть недолуга організація або банально підкуплені трудові ресурси.
Для мешканців суботник, скоріше, можливість:
– Зустріти знайомих і перемовитись про насущне.
– Нарешті вирватися з новин про війну і всілякі “зради”.
– Побачити місцеву владу “близько”, правда, лише на час камери.
Зате для чиновників — це краще за будь-яку передвиборчу кампанію. Без бюджету на рекламу, але з гарантованим охопленням у Facebook і Telegram.
Що думають мешканці Полтави?
Думки містян щодо таких масових прибирань розділяються:
– “Добре, що хоча б щось прибирають!”
– “Замість фотоапарата мер краще б за роботу взявся.”
– “А де ці політики, коли потрібно реальні проблеми вирішувати?”
Іронія в тому, що кожен другий полтавець на цих толоках відчуває: їх присутність тут — для галочки чиновників.
Висновки
Суботники у виконанні Пархоменка, без сумніву, дозволяють тримати місто в пристойному вигляді. Але показова складова так і стирчить з кожного кадру. Чи це справжня любов до Полтави, чи звичайний піар — вирішувати людям. І якщо наступного разу вам на вулиці простягнуть жилет і лопату — придивіться, чи поруч немає відеооператора. Бо сміття — це, звісно, не так погано, як фальшиві фото на тлі напівзабутих проблем міста.
