Полковник, який став символом незламності для рідного краю, отримав найвищу державну нагороду – звання Героя України – вже після смерті. Новину оголосили на початку червня, і від того, здається, вкотре стискається серце: щоразу гірко радіти таким визнанням, коли вже нічого не повернеш.
Хто такий Микола Городніченко?
Життя Миколи Городніченка – це приклад неймовірної мужності. Майор із Миргорода, він захищав Україну вже не один рік. На фронті його знали як людину чітку, надійну, але водночас веселу: навіть у найважчі хвилини знаходив слова підтримки для побратимів. Кажуть, саме такі люди стають легендами, хоча, звісно, ніхто не хоче бути в цій ролі посмертно.
Світла пам’ять і короткі згадки в новинах – мало варті перед обличчям втрати для сімʼї. Тільки дуже багато наших захисників, таких як Микола, щодня ризикуючи собою, тримають нашу країну.
Основні факти про Миколу Городніченка:
– Народився і виріс у Миргороді, Полтавської області.
– Пройшов шлях від солдата до майора, командував підрозділом ЗСУ.
– Загинув на східному напрямку, виконуючи бойове завдання.
– Нагороджений званням Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» – посмертно.
Офіційне присвоєння звання: коли та чому
Офіційний указ Президента Володимира Зеленського опубліковано 3 червня 2024 року. Президент саме оголосив перелік наших полеглих Героїв, які отримали найвище звання держави. Микола Городніченко серед них.
У документі відзначили: “За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові”.
І знову: горість перемішується з гордістю. Хотілося б, аби такі укази підписувалися за життя, а герої раділи родинами, а не лежали у холодній землі.
Спогади побратимів і родини
Для тих, хто знав Миколу особисто, його смерть – не просто втрачений військовий чи хороший друг. Кажуть, саме він збирав всіх за одним столом після важких боїв, жартував і готував каву на польовій кухні. Життя в окопах – своя особлива книжка, і кожна сторінка болить, коли зі складу вибуває така людина.
Що розповідають його товариші:
– Завжди йшов першим у найнебезпечніші ділянки.
– Не дозволяв собі і іншим ні хвилини паніки.
– Підтримував молодих бійців, допомагав їм впоратися з переляком та першим боєм.
– Мріяв про повернення додому – і чекав зустрічі з родиною.
Що означає звання Героя України сьогодні?
Держава знову каже “дякую” тим, хто уже ніколи цього не почує особисто. Звання Героя України залишається найвищою відзнакою, але у 2024 році вона гірчить. У пам’яті назавжди залишаться імена таких як Микола Городніченко – тепер з Миргорода, назавжди з нами.
Часом хочеться написати просто: Миколо, дякуємо. Але слова – це так мало. Тому повторюю: пам’ятаємо, шануємо і хочемо миру.
—
Джерело: офіційний сайт Офісу Президента, повідомлення ЗМІ, дані громади Миргорода.
