У Скороходівській громаді попрощалися з нашим захисником, вірним сином України – Геннадієм Черніком. Його відхід – це не просто ще один біль втрати на війні, це рана на серці всієї громади, яку не загоїти словами.
Останній шлях Героя
Геннадій Чернік був мобілізований до лав Збройних сил України та служив у бойових підрозділах на східному напрямку. Віддати життя за Україну – важко вимовити ці слова без сліз. 27 червня, під час виконання бойового завдання, Геннадій загинув. Йому було всього 45 років. Не було часу переоцінити життя, попрощатися вдома, обійняти своїх. Прості речі під час війни стають розкішшю.
Мабуть, кожен у нашій громаді пам’ятає Геннадія життєрадісним і принциповим. Він ніколи не проходив повз чужу біду, завжди стояв на варті справедливості — і в мирному житті, і на фронті.
Як Скороходівська громада прощалася з Героєм
Люди йшли зранку, тримаючи живі квіти й витираючи сльози з очей. Біля будинку загиблого зібралися родичі, друзі, побратими, колеги з різних організацій, волонтери і просто небайдужі. Вулиця потонула у тиші. Не було гучних промов — був біль і вдячність.
Труну несли на руках. Кожен крок — як вдячність, як прощання, як крик про те, що ми памʼятаємо.
Серед спогадів про Геннадія звучали прості, але такі болючі фрази:
- “Завжди казав правду, як би важко не було.”
- “Не кидав друзів, навіть коли всі тікали.”
- “Для нього Україна – не слово, а дія.”
Пам’ять назавжди
Зараз усі небайдужі збирають допомогу родині загиблого. У громаді планують організувати меморіальні заходи, а також встановити памʼятну дошку на честь Героя. В очах людей – і сум, і гордість. Бо як би складно не було, потрібно тримати стрій й шукати сили, щоб жити далі. Так хотів би сам Геннадій.
Як іще допомогти родині захисника:
- підтримати матеріально;
- допомогти по господарству;
- згадувати добром і не забувати на війні про людяність.
Герої не вмирають, доки їх памʼятають живі. Борг кожного з нас — не загубити правду і щодня ставати сильнішими, попри втому, страх і біль.
Вічна памʼять, наш дорогий захиснику. Скороходівська громада пам’ятає й шанує твою жертву.
