Теплого літнього дня у Полтаві з’явилося ще одне місце, оповите тихим сумом і величезною вдячністю — на фасаді школи №7 відкрилася меморіальна дошка Олександру Верховському.
Хто такий Олександр Верховський?
Більшість мешканців міста чули про Верховського. Але не всі знають деталі. Олександр Ігорович Верховський — випускник школи №7, талановитий офіцер, який із перших днів повномасштабного вторгнення захищав Україну на передовій. Він загинув у березні 2022 року в бою за Харківщину. Похований у Полтаві.
Для когось він був другом дитинства, для когось — хоробрим командиром, для матері і батька — найдорожчим сином.
І знаєте, як це буває: вкоріненість вулиць, дитячих подвір’їв і рідної школи вже ніколи не дає забути того, хто пішов занадто рано.
Урочисте відкриття: спогади, сльози і вдячність
На шкільному подвір’ї зібралися вчителі, учні, побратими Олександра, родина та представники міської влади. Не злічити скільки разів тут, на сходах школи, він жартував із друзями або задивлявся у небо.
Хвилина мовчання вкорінилася у кожного в серці — ось та тиша, яка промовистіша за тисячу слів.
Слова-подяки:
– Від директора школи: “Пишаємося, що серед наших випускників були такі, як Олександр”.
– Від побратимів: “Він ніколи не відступав. Справжній офіцер — до кінця”.
– Від мами: “Сашко любив людей і завжди допомагав тим, хто потребує”.
Біля дошки сформували живий коридор із квітів — куди задумливо притискали букети зовсім юні школярі й уже дорослі випускники.
Чому це важливо?
Втома від війни сидить в кожному рядку цієї новини. Хочеться писати про перемоги, а доводиться — про втрати. Але без пам’яті — не буде і перемоги. Меморіальна дошка на школі №7 — це не просто плита на стіні. Це:
– Жива пам’ять для дітей, що тут навчаються.
– Ще одне нагадування: у кожному будинку, у кожній школі є свої герої.
– Надія, що його жертва не буде марною.
Подібні знаки на фасадах не дають нам забути — нікого і нічого.
Пам’ять жива, доки ми її тримаємо
Можна плакати, згадуючи, ким був Олександр. А можна — і треба! — дивитися на меморіальну дошку й згадувати, навіть коли боляче.
Навіть якщо сьогодні знову повітряна тривога і черговий вечір без світла.
Полтава не стала байдужою до власної історії.
А ще, я мрію, щоб дошок на наших школах не ставало більше.
Хай будуть лише імена в почесних списках живих.
Не забуваємо. Боремося. Пам’ятаємо.
—
Факти про Олександра Верховського
– Народився і виріс у Полтаві.
– Закінчив школу №7 із відзнакою.
– Служив в армії України, добровольцем на фронті ще з 2014 року.
– Загинув у березні 2022-го, обороняючи Харківщину.
– Посмертно нагороджений державними відзнаками.
—
Пам’ятайте своїх героїв. Бо без пам’яті занапастимо і перемогу, і себе.
