Хорольська громада втратила ще одного захисника – у боях на Курщині загинув місцевий житель, справжній Герой для всієї нашої землі. Тихий біль, який розриває груди… Ще один ранок розпочинається не з кави, а з новини, що ставить усе з ніг на голову.
Спільнота у жалобі: ким був загиблий
Про втрату у Хорольській громаді стало відомо від офіційних джерел напередодні. Загиблий воїн – Сергій Миколайович Дзюба, 1987 року народження. Він вирушив захищати Україну буквально з перших днів повномасштабного вторгнення. Сергій служив у лавах Збройних сил України, відзначався витримкою та справжнім людяним ставленням до своїх побратимів. Кожен, хто особисто знав чоловіка, каже: “Такий завжди знаходив слова підтримки, навіть коли самому було нестерпно важко”.
Коротко про Героя:
– 36 років, народився і виріс у місті Хорол;
– залишив вдома маму, дружину та маленьку донечку;
– служив у механізованому підрозділі;
– брав участь у найгарячіших напрямках фронту;
– завжди повертався додому – і завжди їхав знову.
Бій на Курщині: обставини та реакція громади
Загинув Сергій під час виконання бойового завдання в районі населених пунктів Курської області, де тривають запеклі бої. Там зараз справжнє пекло – щоденні обстріли, важка артилерія, постійна небезпека.
Коли до Хоролу дійшла гірка новина, містечко зупинилося. Кожен, хто зустрічав Сергія, згадує щиру усмішку й доброту, здавалося – незламну. Офіційна церемонія прощання відбудеться завтра, у місцевому храмі. Уже збираються небайдужі, аби підтримати рідних і провести Героя в останню путь.
Вічна памʼять і… невимовна утрата
Поховання захисника перетворилося на подію, на яку збирається вся громада. Такі миті ламають навіть найміцніших. Хочеться закричати, забутися, а мусимо… Памʼятати. Жити так, щоб була не марною жертва кожного великого Сергія, кожної Марії, кожного нескореного українця.
Що можна зробити вже зараз?
– Підтримати родину: словом, діями, допомогою.
– Передати свої співчуття у місцеву раду (відомості відкриті на сайтах міста).
– Зробити посильний внесок на потреби підрозділу, в якому служив Сергій.
Спочивай із миром, воїне. Ми продовжимо боротися – обіцяємо, це все не дарма.
