Полтава знову під прицілом новин: під час оголошеної ракетної небезпеки одне з бомбосховищ у місцевій лікарні виявилось… зачиненим. Дивина, яка болить. Люди не мали куди сховатися, а головне – не знали, чому так сталося. Місто знову залишилось у пошуках відповідей.
Чому укриття було закрите під час тривоги? Перше питання, що мимоволі виникає у кожного – як таке можливо? За офіційною інформацією від Полтавської міської ради та журналістів «Коло», у приймальному відділенні міської лікарні №3 під час повітряної тривоги двері укриття були замкнені. Персонал і пацієнти опинилися в коридорі, а не у захищеному приміщенні, хоча сигнал атаки лунав містом.
Що кажуть у лікарні:
- Адміністрація медзакладу виправдовується – кажуть, що черговий співробітник, який відповідав за укриття, нібито відійшов у службових справах.
- За іншою версією, ключі від дверей були «на зберіганні» у персоналу, але під час тривоги їх не знайшли одразу.
- У відділенні визнають: із організацією укриття є проблеми, хоча заклад перебуває у списку тих, що мають бути доступними громадянам у разі небезпеки.
Ситуація обурила не лише відвідувачів, а й самих лікарів:
- «Це нонсенс. Якими ще можуть бути причини, аби лікарня залишилась без укриття у момент реальної загрози?» — ділиться емоціями медсестра Валентина.
Як реагують містяни та влада Новина миттєво розлетілась соцмережами. Люди залишають гнівні коментарі. Бо кожен, у кого родичі чи знайомі перебувають у лікарнях, у ці хвилини, відчував ту ж саму тривогу. А залишитись без захисту під час повітряного нальоту — це схоже на зраду базових людських цінностей.
Відповідь міської ради:
- Влада вже анонсувала службову перевірку. Головного лікаря закликали до пояснень.
- Міський голова пообіцяв жорсткі висновки і особисто проконтролювати ситуацію.
Відзначимо, список критичних недоліків із доступністю сховищ в обласному центрі складає не одну сторінку. Укриття бувають закриті, захаращені, а іноді й перетворені на підвали для зберігання речей.
Що робити, якщо укриття закрите? Залишається питання, як діяти полтавцям у подібних ситуаціях. На жаль, реалії такі, що громадянам доводиться самим стежити за своєю безпекою.
Ось короткий перелік дій:
- Завчасно дізнайтесь, де найближче укриття і чи працює воно.
- Наполягайте, щоб керівництво закладів перевіряло доступність сховищ.
- Якщо укриття зачинене – телефонуйте на «гарячу лінію» міськради або залишайте скаргу через електронні сервіси.
- Не мовчіть – навіть якщо здається, що це не допоможе!
Моя особиста ремарка – у ці часи ніхто не має права закривати двері перед людьми, які шукають захисту. Бо й так бракує відчуття безпеки у нескінченному морі тривог.
Висновки: відповідь потрібна всім Поки у Полтаві проводять перевірки і шукають винних, громадяни чекають на просту й зрозумілу відповідь: чи можуть тепер довіряти укриттям у найближчій лікарні. Адже війна втомлює, але байдужість – ще страшніша. Залишається тільки сподіватися, що ця історія стане уроком, і хоч в одному місті на одну закриту двері стане менше.
