Цьогоріч на Полтавщині, попри тривоги та всі наші біди, на один день спорт став приводом для радості. На обласному етапі Всеукраїнського конкурсу «Краща спортивна громада» зійшлися ті, кому не байдужий рух, наполегливість та власний приклад для дітей. Переможцем стала Омельницька ОТГ. Чесно — у таких моментах віриш: світ не зійшов з глузду остаточно.
Як обирали кращу спортивну громаду Полтавщини
Змагання цього року було запеклим — участь узяли понад двадцять громад із різних куточків області. Тут не просто рахували, скільки у кого спортивних майданчиків чи тренажерів. Враховували і популяризацію фізкультури, і залучення дітей, і навіть підтримку ветеранів спорту. Судді — це і представники обласної влади, і відомі спортсмени, і, звісно, активісти.
Конкретні критерії відбору:
– Наявність сучасних спортивних майданчиків;
– Масовість занять серед молоді та літніх;
– Кількість проведених спортивних заходів за рік;
– Участь у всеукраїнських та міжнародних турнірах;
– Соціальні проекти для людей з інвалідністю тощо.
Відкриття гімнастичного комплексу чи проведення велозабігу в пам’ять про загиблих — кожен із цих кроків брався до уваги.
Омельницька громада — чемпіони, які не здаються
Омельницька громада вже кілька років поспіль доводить, що спорт для них — не лише футбол на вихідних. Тут у затишній школі дітей вчать дзюдо, на майданчиках біля річки — волейбол, а вутлі мами вправно бігають разом із першачками. Кожному знаходиться місце й справа до душі. Чи багато хто зараз зніме шапку перед директоркою місцевої школи, котра, попри обстріли, організовує змагання для учнів? Я — точно «так».
І ось судді одноголосно віддали перемогу Омельницькій ОТГ. Тепер громада знову стане прикладом, про який згадаєш у важкий день: якщо вони можуть не опускати рук, то й ми маємо совість рухатися вперед.
Інші громади-фіналісти та їх досягнення
Цього разу честь бути серед лідерів випала і:
– Гребінківській ОТГ — відомі своїми змаганнями зі стрітболу;
– Лубенській громаді — тут активно відновлюють старі спортивні зали;
– Миргородській — функціонує кілька секцій для дітей із особливими потребами.
У кожній із цих громад працюють над тим, щоб спорт не був «галочкою у звіті», а став частиною життя. Хтось відроджує шахову школу, хтось облаштував стадіон спільними силами мешканців. Дрібниць у такій справі не буває.
Чому це важливо — і що далі?
Маємо чесно зізнатися: в умовах війни часом думаєш, що спортивних свят зараз не до того. Але як інакше тримати дух, навчити дітей не боятися, а діяти? Омельницька та інші громади показують: навіть під звуки сирен можна не зрадити своїм цінностям і не втратити смак до життя.
У таких історіях — справжній приклад для всієї України. Спорт згуртовує, розганяє смуток і доводить: живемо, тримаємося разом і шукаємо сили в кожному дні. Хочеться вірити, наступного року переможець стане ще більш несподіваним, а ми всі таки відчуємо себе на справжньому святі.
—
*Якщо вже говорити, що у нас кепсько зі спортом — подивіться на ці громади. Вони ще всім покажуть!*
