Житель Селещини, командир відділення Збройних сил України, віддав своє життя за незалежність країни на фронті.
Хто він — герой із невеликого села
Селещина — село на Полтавщині, де знайомі, рідні та друзі добре знали Олександра Харченка. Простий, добрий, відвертий, він завжди допомагав іншим. Його любили за щирість і готовність підставити плече. Людина, яка ніколи не стояла осторонь. Перша хвиля мобілізації, а він уже в строю. Хіба можна забути хлопця з таким великим серцем?
Слова болю й гордості, що залишаються після загибелі Олександра, лунають по всьому селу. Тут усі знають, якою ціною приходить кожен новий ранок у мирній хаті.
Як загинув командир відділення
Фронт – найстрашніший вир подій, де кожен день, мов останній. Відомо, що Олександр підірвався на міні під час виконання бойового завдання. Ніхто не очікував такої біди, хоча всі розуміють: війна не питає, куди йти наступній біді.
Життя обірвалося миттєво… Але пам’ять про нього залишиться серед побратимів, прийде додому лист, у якому знову напишуть те прокляте слово — “загинув”, а потім усе життя триватиме вже інакше.
Відгуки про героя і день прощання
Рідні Олександра важко переносять цю втрату. Мати, яка не знаходить слів. Друзі, що згадують вечори біля річки, а тепер — тиша. Колеги ж кажуть: він був справжнім командиром, на якого завжди можна було покластися.
Згідно з офіційними повідомленнями, прощання із загиблим відбулося у рідному селі. Люди вийшли на вулиці — несли квіти, тримали прапори, стояли мовчки біля дороги. Коли проводжаєш свого, неможливо стримати сліз.
Пам’ять про Олександра: чим він залишиться для Селещини
– Приклад для молоді — як можна любити свою країну
– Символ жертовності й патріотизму
– Людина, яка надихала не словами, а вчинками
Не забудемо: війна триває
Хтось скаже: просто ще одна новина про втрату. Але ця втрата — не цифра у звіті. Це життя конкретної людини, леліяної синами й доньками України, яка щодня оплакує своїх героїв.
Як довго ще? Це питання висить у повітрі. Ми не маємо права забути ані Олександра, ані тисячі таких самих хлопців і дівчат.
На війні гинуть найкращі. Командир відділення із Селещини — один із них.
Слава Героям України.
