У Полтавській області тривають ремонти автошляхів місцевого значення: понад 36 тисяч м² дорожнього полотна вже приведено до ладу. І це – не відірвана статистика для галочки, а реальні дороги, якими щодня їздять «швидкі», маршрутки, батьки, що везуть дітей до школи, та всі ми.
Де ремонтують і що вже встигли зробити?
Щиро кажучи, втома від війни переслідує всіх – але ж як хочеться бачити бодай щось добре тут і зараз! Дорожники не ховаються по кабінетах: із початку року оновлено понад 36 тисяч квадратних метрів на автошляхах місцевого значення у різних районах Полтавщини. І це при всіх проблемах із фінансами, пальним, навіть повітряними тривогами.
Основні напрямки ремонтувати встигли такі:
– шлях Білики – Великі Сорочинці (Миргородщина);
– дорога Красногорівка – Сагайдак (Полтавський район);
– маршрут Засулля – Погребняки – Лазірки (Лубенщина);
– окремі ділянки Диканського та Кременчуцького районів.
Оце називається – латають і роблять усе, що можливо, своїми руками.
Як саме проводять ремонт?
Замість тотального ремонту всієї дороги обирають найбільш аварійні ділянки. Перш за все, «латають ями» – це ямковий ремонт гарячим асфальтом. Потім використовують карту асфальтування окремих відрізків, де дорожнє покриття взагалі в труху. Ще трохи – і можна буде кататися на музейному «Запорожці», не боячись відірвати колеса.
Серед технологій:
– використання сучасних асфальтобетонних сумішей;
– чистка узбіч від порослі та сміття;
– зміцнення узбіч там, де дорога «з’їдається» водою.
Що ж далі? І чому це важливо зараз?
Звичайно, поки до ідеальних трас ще далеко. Але навіть ці метри нового асфальту – це краща безпека, менше аварій, живі нерви й мінус одне джерело злості у щоденних поїздках. У ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області» наголошують: попереду – ще активніша робота.
*Чи хотілося б більше? Звісно! Хіба це питання? Але наголошують: паралельно ремонтують мости, а там, де це критично, прокладають тимчасові об’їзди.*
Пріоритети залишаються такі:
– Зробити шляхи проїзними для екстрених служб і постачання.
– Відновити під’їзди до лікарень, шкіл, підприємств.
– Не дозволити критичному руйнуванню мостів.
Хтось скаже: «Та де ж люди на це гроші взяли під обстрілами?» Та люди є, гроші – шукають, фахівці працюють, як ото бджоли під дощем. А якщо не ремонтувати – то простіше відразу приймати людей у травматологію. Полтавщина бореться за свої дороги, так само, як і за життя.
Словом – ремонтуємо. І рухаємося вперед, скільки б не було на серці втоми.
