Сумна звістка знову зібрала мешканців Чутівської громади – 7 червня тут попрощалися з Миколою Іщенком, захисником, який до останнього подиху боронив нашу землю. Сотні людей вийшли проводжати Героя, якого, здавалося б, знали всі – ось він, ще зовсім недавно посміхався на тих же вулицях, крокував серед нас. А тепер – вічна пам’ять, тримайтеся, рідні.
Що відомо про Миколу Іщенка
Війна – вона наче забирає найкращих. Микола Іщенко народився та виріс у Чутовому. Йому було лише
38. Простий, небайдужий, роботящий хлопець – так про нього кажуть земляки. У перші дні повномасштабного вторгнення, не роздумуючи, пішов до лав Збройних сил України. Він не любив гучних фраз, не робив селфі на блокпостах – просто робив свою справу. “Душа компанії і міцний плечистий хлопець”, – згадують побратими.
– Звання: солдат
– Місце служби: територія бойових дій на сході України
– Дата загибелі: червень 2024 року
– Нагороди: посмертно відзначений подякою громади
Як проходило прощання
В останню путь Миколу Іщенка проводжали всім селом – як велить справжній український звичай. Священник, військові, побратими та сусіди стояли пліч-о-пліч і плакали. Хтось із дітей приніс квіти, бабусі хрестилися і шепотіли молитви. Цей біль давно оселився поруч, але ось сьогодні він став аж занадто відчутним.
Вшановували Героя не лише старші. Молодь, яка підростає і вчиться мужності, попрощалася з Іщенком, як із власним учителем: “Він – наш приклад”.
Хвилина мовчання, спільне “Слава Україні!” і гірка тиша – війна не відпускає.
Слова підтримки родині та громаді
Війна… Втома… Але навіть у цьому темному дні люди знаходять сили обійняти родину полеглого. Волонтери, вчителі, чиновники – всі прийшли підтримати тих, хто залишився без чоловіка, батька, сина.
“Миколо, ти навіки в нашій пам’яті”, – написали мешканці Чутівського краю. Насправді, що ще тут скажеш? Війна надто близько. Ми всі разом.
Ось лише кілька слів, які лунали під час прощання:
– “Тримайтеся, рідні. Сильний син, великий приклад.”
– “Герої не вмирають – ви не самі.”
– “Якби міг обійняти весь світ, щоб полегшити ваш біль…”
Підсумок
Микола Іщенко – не вигаданий персонаж, а наш близький, справжній Герой. Чутівська громада втратила людину з великої літери. Світла пам’ять.
І як тут не ставити питання – скільки ще героїв ми маємо відпустити на небеса, перш ніж ця зловісна війна скінчиться? Ну а нам – жити й пам’ятати.
