Зник 15-річний підліток з Кременчука: поліція розпочала пошуки

Ситуація

Зник 15-річний підліток з Кременчука: поліція просить допомоги у пошуках

Оприлюднено 12 Лютого, 2026

Важко думати про спокій, коли черговий підліток зникає без сліду. У Кременчуці вже кілька днів шукають 15-річного юнака, якого востаннє бачили вдома. Поліцейські оприлюднили орієнтування і закликають місцевих до пильності – на війні важко витримати все, але зникнення власних дітей болить ще гостріше.

Деталі зникнення підлітка

У п’ятницю, 14 червня, у відділ поліції Кременчука звернулися батьки хлопця. Син пішов з дому й досі не повернувся. Його телефон не відповідає, зв’язку жодного. Батьки плачуть, сусіди переживають. Навіть собака вдома занепокоєна. Поліція не гаючи часу розпочала пошукову операцію.

Відомо, що хлопець:

15 років, худорлявий, зріст близько 170 см
волосся русяве, очі карі
був одягнений у чорні джинси, сіру кофту та чорні кросівки
з собою мав сірий рюкзак

Як реагують у місті

Близькі хлопця не приховують тривоги, шукати підлітка допомагають друзі та сусіди. У Кременчуці склалася добра традиція – чужих дітей не буває. Інформацію про зникнення активно поширюють місцеві пабліки, небайдужі розклеюють оголошення на зупинках та у дворах. Люди телефонують до поліції, навіть якщо бачили схожого хлопця «десь там, з-під дощу».

Та й поліція працює по максимуму. Не до жартів, коли йдеться про дитину. Патрулі прочісують райони, перевіряють камери відеоспостереження, розпитують людей на вокзалах і в магазинах.

Що робити, якщо ви маєте інформацію?

Важливо не залишатись осторонь. Якщо ви бачили хлопця, або маєте бодай якусь інформацію – не зволікайте:

Зателефонуйте у поліцію за номером 102
Повідомте про деталі: час, місце, особливості зовнішності
Не пробуйте затримувати дитину самостійно, якщо є небезпека
Розкажіть сусідам, родичам і знайомим – можливо, хтось його бачив

Пам’ятайте: чим швидше об’єднаємося, тим більше шансів повернути дитину додому. Не втомлюємось нагадувати – чужих дітей не буває. Хоч як складно зараз жити, тримаймось разом. Дитина має повернутись додому.

Додаткові заходи безпеки для підлітків

Коли лютує війна, варто нагадати основні правила:

Не ходити на самоті у темну пору
Повідомляти батькам, куди йдете
Не знайомитись близько з незнайомими дорослими
Не погоджуватись на «легкі гроші» чи підозрілі пропозиції в інтернеті

Не зволікайте: життя дитини може залежати саме від вас. Поліція просить всіх мешканців Кременчука бути уважними та не залишатися байдужими. Сумно жартувати, але, як кажуть, «разом і війну переживемо, і додому дітей повернемо».

Іван Коломієць

Іван Коломієць — засновник, головний редактор і постійний автор онлайн-видання «Полтавська Новинарня», створеного для тих, хто хоче бачити Полтаву без прикрас — такою, якою вона є насправді.

Народився і виріс у Полтаві. Закінчив факультет журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Ще студентом почав писати для місцевих газет, пізніше — для кількох національних онлайн-видань. Після 2022 року вирішив створити власну інформаційну платформу, де журналістика не зводиться до копіювання прес-релізів, а повертається до людських історій і чесних слів.

Його стиль — прямий, іноді навіть різкий. Він не намагається сподобатися, зате прагне розібратись у причинах і наслідках. Іван вважає, що журналіст має залишатись свідком і аналітиком, навіть коли новини неприємні чи політично невигідні.

У «Полтавській Новинарні» Іван Коломієць відповідає за аналітичні матеріали, репортажі та розділ «Місцеві історії». Його тексти часто починаються з короткої сцени з життя міста — розмови в черзі, випадкового спостереження — і поступово переходять у розбір системних проблем: від стану доріг і медицини до воєнної мобілізації та соціальної справедливості.

Позамедійну діяльність він не приховує: проводить лекції для молодих журналістів у Полтаві, фотографує місто, а у вільний час подорожує регіоном, шукаючи матеріали для нових історій.

«Полтава — це не просто географічна точка. Це місце, де видно, як країна живе насправді. Якщо чесно дивитися навколо, завжди знайдеться про що написати», — каже Іван.