Війна втомлює – це не секрет. Але коли всередині театру лунає дитячий сміх і шелестить папірці з малюнками й листами, віриш: у цьому світі ще є місце чуду.
Скринька для листів: нова традиція для малечі
У фойє Полтавського академічного обласного театру ляльок з’явилася невеличка, але дуже особлива дерев’яна скринька. Вона проста, засклена, зі сувеним написом: “Листи від дітей для улюблених ляльок”. Ідея належить самій трупі театру, яка прагне не просто дарувати казку, а й чути, чим живуть маленькі полтавці.
Діти можуть залишати свої листи перед виставою, після або навіть просто завітавши до театру із батьками. Часто діти малюють улюблених персонажів, пишуть побажання, інколи навіть діляться власними мріями та тривогами — і це розчулює чи не більше за аплодисменти глядачів.
Про що пишуть діти: часто це не тільки про казки
Війна позбавила українське дитинство багатьох простих речей, але не фантазії та віри у хороше. Серед дитячих листів – не лише прохання показати улюблену виставу, запрошення зайти в клас, листівки з малюнками ведмедиків, ляльок, Сонечка. Є листи, які торкають до сліз:
– “Мій тато на фронті, але я хочу, щоб він і мама разом були на “Колобку”
– “Бережіть себе, мої ляльки, я вас люблю”
– “Я мрію, щоб закінчилась війна”
Театр завжди був простором безпеки, а тепер він ще й місце, де дитині можна виговоритись і отримати у відповідь листа від самої ляльки або героя.
Для чого театру ці листи: не лише для архіву
Збирати дитячі листи — це не просто красива традиція. Для колективу театру це справжній індикатор настроїв і мрій маленьких глядачів.
– Іноді саме з таких листів народжуються ідеї нових казок
– Через листи трупа краще розуміє тривоги малечі, і може внести більше світла, радості — навіть у темні часи
– Деякі особливо зворушливі послання театрали читають зі сцени або на творчих зустрічах
— Хоча ми всі знесилені війною, — говорить адміністратор театру Ірина Бровко, — кожен букварик і малюнок надихає не здаватися. Бо діти ще мріють.
До речі, біля скриньки є і приладдя для малювання: фломастери, папірці, олівці. Так що ніхто не піде додому без надії лишити слід.
—
Полтавський театр ляльок чекає на листи кожної дитини — бо в цей непростий час треба бути трохи чарівником для найближчих.
