Увечері 25 червня Полтавщину накрила раптова й потужна негода, яка особливо вдарила по Кобеляцькій громаді. Хтось у ті хвилини якраз мив посуд, хтось бавився з дітьми, а у когось просто зламалася пральна машинка — здавалося б, будень, а ось тобі і «привіт» від погоди!
Стихія: вітри, що не знають перешкод За даними місцевих жителів та офіційних представників громади, вже близько 19:00 над Кобелякщиною здійнявся справжній ураган. Вітер валив дерева, ламав старі паркани і відривав шифер, наче папір. Блискавки розтинали небо одна за одною — електромережі не витримали і по кількох селах всі одразу залишилися без світла.
Пошкоджень завдано:
- Сільські школи і дитсадки — пошкоджені або повністю зірвані дахи.
- Окремі приватні будинки лишились без покрівлі — родини зараз рахують збитки.
- На деяких вулицях повалені стовпи електропередач, дороги перегородили гілля дерев.
- Світлофори та інфраструктура — паралізовано рух і зв’язок в окремих частинах громади.
Жителі розповідають: «Такого шквалу давно не було. Просто небо у мить потемнішало, все гуділо, і вітер наче намагався вирвати все з корінням».
Роботи з ліквідації наслідків тривають Влада Кобеляцької громади ще до світанку збирала комісію та скликала рятувальників, комунальників, енергетиків. Усю ніч не спали і волонтери, бо хто під час бурі залишиться байдужим до чужої біди? Зараз основні сили кинуті на відновлення електропостачання, розчищення доріг та латання дахів.
Що робить місцева влада:
- Оперативно підрахували попередні збитки та надали першу допомогу найбільш постраждалим родинам.
- Вирішили організувати видачу покрівельних матеріалів для тих, хто залишився без даху.
- Привернули увагу аварійних служб і МНС до розчищення головних доріг та відновлення зв’язку.
- Обрали контактних осіб у кожному селі, щоб інформація про проблеми доходила до оперативних штабів.
Жителі не здаються та просять про допомогу Як би не було важко, ніхто не опускає рук. Люди допомагають сусідам ремонтувати паркани та накривати розкриті дахи поліетиленом, діти носять воду для побутових потреб. Війна навчила українців: ніколи не варто чекати дива, його потрібно створити власними руками.
Закликаємо усіх небайдужих:
- Приносити будматеріали для ремонту дахів.
- Долучатися до прибирання вулиць.
- Повідомляти про всі пошкодження відповідальні служби.
А ще не забувайте підтримувати одне одного добрим словом — особливо зараз, коли темні хмари на горизонті з’являються чи не кожного дня.
У той момент, коли здається, що сили на межі, завжди пам’ятаймо: наші громади не зламати ні негодою, ні ворогом. Життя триває, хоч би як боляче розривали душу війна й стихія. Будемо триматися разом!
