За фактом поширення даних про діяльність Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) мешканця Полтавщини днями визнали винним у злочині. Суд розібрав справу й встановив обставини, які викликали чималий розголос. Ось деталі цієї непростої ситуації.
Як усе сталося
Навесні 2024 року 40-річний мешканець одного з райцентрів Полтавської області опублікував у місцевих Telegram-чатах кілька повідомлень про місце дислокації військових та пересування представників ТЦК. Жодних “невинних жартів” — це була інформація, яка могла нашкодити мобілізаційній роботі. Тоді йому, мабуть, здавалося, що це “звичайна побутова балачка”, а може й хотів “підказати друзям”. Та “жарт” обернувся реальністю — справу передали до суду.
Яка відповідальність за такі дії
Як не крути, а українське законодавство зараз жорстко реагує на подібні речі. Дії чоловіка кваліфікували за ч. 3 ст. 114-2 Кримінального кодексу України: несанкціоноване поширення інформації про розміщення та переміщення ЗСУ чи сил оборони, якщо це могло завдати шкоди. Покарання — не просто штраф, а реальний термін.
– Суд визначив мешканцю Полтавщини покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном.
– Чоловік повністю визнав провину і запевнив, що шкоду не усвідомлював.
– Докази з Telegram-чатів суд долучив до матеріалів справи.
Люди, схаменіться — “підказка другу” може вартувати чимало!
Чому це небезпечно?
Здавалося б, просто поширив інформацію… Та ні. У стані війни навіть одна необережна фраза може призвести до загроз для життя українських військових, зробити вразливою ТЦК, зірвати операції.
Ось чим це загрожує:
– Ворог отримує цінну інформацію про ротації ТЦК, місця зборів, рухи груп.
– Поширення цієї інформації — один із ключових механізмів, яким користуються ворожі спецслужби.
– За такі дії зараз закон карає реально, а не “для галочки”.
Як уникнути помилок?
Щодня ми чуємо попередження від ЗСУ, поліції, місцевої влади: не розповсюджуйте жодних фото, відео, навіть текстових описів локацій, маршрутів, кількості військових. Це не параноя, це наша безпека.
Хочете дбати про захист своїх і чужих? Ось прості правила:
– Не поширюйте інформацію про роботу ТЦК, ЗСУ, інших сил навіть у “закритих” чатах.
– Пояснюйте друзям і рідним, що такі дії небезпечні.
– Якщо ви дізналися про правопорушення — зверніться до правоохоронців.
– Іноді краще промовчати, ніж мовити зайве.
Висновок
Не час для легковажності. Кожне слово — це відповідальність, і на війні, як у лікарні: інколи краще не ризикувати. Тримаймо стрій разом — мовчання іноді рятує більше, ніж дія.
