Останнім часом контроль за роздрібними цінами (РРЦ) став каменем спотикання для багатьох бізнесів в Україні й викликає чимало запитань у пересічних громадян.
Що таке РРЦ і чому всі про це говорять?
Рекомендовані роздрібні ціни — це не просто цифра на ціннику, а державний барометр для контролю за вартістю базових продуктів. Ви можете купити хліб чи молоко у різних магазинах і помітити: ціни схожі, хоча інколи розбіг може бути суттєвим. У мирний час це сприймалося спокійно. Зараз, в умовах війни й економічної турбулентності, контроль за РРЦ — питання не лише грошей, а й соціального спокою.
Щодня Держпродспоживслужба моніторить ринки. Лише за перші місяці 2024 року на Полтавщині виявили понад 30 випадків необґрунтованого завищення цін на соціальні товари. Чесно кажучи, мене це не дивує. Коли українці живуть від тривоги до тривоги, хтось намагається підзаробити лишню копійку…
Як діє закон і що загрожує порушникам
Нині діє ухвала Кабміну №341 і ще кілька суміжних постанов щодо регулювання цін на продукти першої необхідності. Практика показує, що за недотримання РРЦ можна отримати штраф — і то чималий. Суми варіюються від 100% вартості товару, реалізованого з порушенням, до 85 тисяч гривень! Минулого місяця на Полтавщині три магазини отримали попередження й штрафи через надбавки майже у 30% на олію та цукор. Ви уявіть… тридцять відсотків! Це навіть більше, ніж офіційний курс валют скаче.
Хтось скаже: “Та це дрібниці, гроші під час війни можна зрозуміти”. Розуміти — можна, але покарають цілком реально. Закон є закон. Якщо вже підприємець вляпався, штрафи реструктурувати не вийде — платити доведеться повною ложкою.
В яких випадках діє контроль РРЦ:
– Соціально значущі продукти (хліб, молоко, цукор, олія, яйця, курятина та гречка — лідери “борщу”)
– Паливо й енергоносії
– Медичні товари
– Побутова хімія (перелік може змінюватися)
Що робити бізнесу та споживачу?
Для підприємців — це справжній квест: щотижня моніторити нові ціни постачальників, співставляти їх із встановленими РРЦ і не нарватися на штраф. Далеко не всі мають власних юристів. Тож раджу користатися публічними аудиторськими сервісами або принаймні консультуватися в обласній адміністрації. А ще краще — тримати зв’язок із колегами: хтось точно вже набирався шишок і підкаже реальний стан речей.
Для споживачів усе простіше. Є підозріло високі ціни? Фото з чеком — і звертайтеся у Держпродспоживслужбу або на урядову гарячу лінію (безплатно). А ще — не мовчіть. Адже коли ми мовчимо, ціни ростуть ще швидше.
Поради споживачам:
– Зберігайте чеки при покупках
– Не соромтесь ставити питання продавцям
– Використовуйте мобільні додатки для порівняння цін
– Якщо порушення — звертайтеся особисто чи онлайн
Чому це питання критичне саме зараз
Війна загострила боротьбу за кожну гривню. Держава намагається втримати ціни на базові товари під контролем, щоб не допустити хаосу й не втратити довіру громадян. Від нас, журналістів, зараз вимагають об’єктивності та чесності. Тому й пишу, як є: краще один раз “попередити по-людськи”, ніж потім читати чергову історію про постраждалу пенсіонерку з Кременчука, яка віддала останні гроші за олію.
Живемо у час, коли важливо підтримувати одне одного — навіть через паперовий чек із магазину.
Стисло: контроль РРЦ — не надумані загрози, а щоденний чинник нашої стабільності. Дотримуйтесь правил, не ігноруйте штрафи і не мовчіть, коли бачите порушення. Це не лише про гроші — це про довіру, яка зараз дорожча за все.
