Колишнього радника Офісу президента Олексія Арестовича офіційно додали до Реєстру зрадників, який веде громадський рух ЧЕСНО. Список цей поповнюють не заради сенсацій, а щоб українці знали — хто є хто у час, коли довіра цінніша за гроші. Якщо чесно… втома від війни знову тисне на плечі й хочеться вірити в краще, але, схоже, новин більше сумних, ніж добрих.
Що сталося і чому Арестович у списку?
Рух ЧЕСНО 19 червня оприлюднив рішення — внести Арестовича в «Реєстр держзрадників». Причина — його нещодавні висловлювання та дії, які організація трактує як підтримку наративів країни-агресора. Там, звісно, не тільки він, але прізвище ексрадника з Офісу президента впадає в очі. Думка: хтось тільки каву налив, а вже нова “зрада”. Парадокс — людина, яка ще донедавна коментувала обстріли, сьогодні сама під мікроскопом суспільної уваги.
Конкретика: що закидають, які докази?
ЧЕСНО навела ряд причин, чому саме Арестович опинився у впливовому, але гіркому списку. Коротко по пунктах, бо на пальцях пояснювати уже замучились:
– Публічні заяви, які суперечать офіційній позиції України по війні.
– Посилання на тези, близькі до російської пропаганди (і що з того робити — лишається тільки зітхнути).
– Інтерв’ю, в яких підважується довіра до дій української влади.
ЧЕСНО наголошує — потрапити до реєстру можна після численних перевірок та аналізу відкритої інформації. Йдеться не про переслідування за політичну позицію, а лише про оцінку реальних дій чи заяв.
Реакція Арестовича та суспільства
Олексій Арестович, відомий своєю красномовністю, відреагував миттєво: у соцмережах написав, що це спроба тиску, і запевнив, що діяв у межах закону та в інтересах українців. Серед громадськості — одні плескають у долоні, інші згадують, що саме завдяки таким людям часто дізнавалися свіжі новини в перші дні війни. Дописувачі обвинувачують ЧЕСНО в політичних іграх, а хтось скаржиться, що втомився від нескінченних «розслідувань».
Що таке Реєстр зрадників і для чого він?
Трохи контексту — цей список створено після повномасштабного вторгнення росії, аби фіксувати та ідентифікувати тих, хто, на думку ЧЕСНО, посприяв ворогові чи дискредитував країну. Туди потрапляють:
– посадовці, які “злились” із окупантами;
– проросійські політики, медійники;
– ті, хто публічно коментує війну на користь агресора.
Мета — інформувати громаду. Адже наш народ уже надто багато разів наступав на ті самі граблі.
Підсумки та емоції (бо це Україна)
Написати цю новину — наче проковтнути гірку пігулку. Складно уявити, що кілька років тому на того ж Арестовича дивилися із захватом — мовляв, «той, хто знаходить слова підтримки, коли тривога на пів країни». Нині — інший настрій, інше тло. Коли наступного разу у когось з’явиться власний список героїв та зрадників — чесно, лячно уявити, скільки там буде знайомих прізвищ.
І останнє: поки війна триває, перевіряти своїх і чесно називати винуватців — боляче, але необхідно. Потрібно, щоб кожне прізвище в реєстрах перевіряли скрупульозно. Життя надто коротке, щоб плутатись, на чий ти бік.
—
Джерела: Рух ЧЕСНО, соцмережі, офіційний сайт kolo.news.
