Роман Олени Стяжкіної “Чобіток Зельмана” презентують у Полтаві вже цього тижня — і це важлива подія для всіх, хто не тільки не втомився читати, а й шукає у книжках відповідь на питання, у чому, зрештою, сенс триматися далі.
Про подію: коли і для кого
Презентація відбудеться 6 червня о 18:00 у бібліотеці-філії №4 (вулиця Європейська, 141). Не дивуйтеся — саме тут останнім часом збираються ті, кому болить і хто ще звик вірити, що книжки можуть бути корисніші, ніж звичні снодійні.
Цього разу організатори — Полтавська централізована бібліотечна система і громадська організація “Нова Полтава”. Захід обіцяє бути камерним, теплим, наче вечір літа, і, що важливо, абсолютно безпосереднім. На презентації буде сама авторка — і це чудова нагода дізнатися у Стяжкіної не тільки про текст, але й про те, як, власне, виживати у цій реальності.
Що особливого принесе зустріч
– Жива авторська розповідь про роман і персонажів
– Дискусія про те, як література реагує на війну
– Відверті запитання-відповіді, як це деколи буває тільки між своїми
– Книга з автографом — якщо хочеться відчути себе не лише читачем, а й співтворцем
Роман “Чобіток Зельмана”: трішки про головне
Олена Стяжкіна — авторка гострих і чесних книг для дорослих дітей війни, але “Чобіток Зельмана” вирізняється навіть на цьому тлі. Це історія про дівчинку Шурку і її дорослішання у зламаному, але не приреченому світі. Стилістика Стяжкіної непідробна: тут немає шаблонів, герої живі так сильно, ніби можуть оселитися у твоїй квартирі разом із пилом і бронежилетом. Кожна сторінка — це завжди маленьке (або велике) “якою ціною?” та “чи все втрачено?”
Роман уже встиг отримати позитивні відгуки критиків: відзначають його відвертість, глибину відчуття часу, і здатність дати сенс навіть здрібнілим утомленим вечорам тих, хто живе наперекір війні.
Відгуки очевидців та критиків
– “Чесний, болючий, але світлий роман”, — відгук з соцмереж.
– “Текст, який навчає не втрачати себе”, — пише полтавська бібліотекарка.
– “З цим романом простіше дихати і не забувати, хто ти є зараз”, — підсумовує читачка.
Чому презентація варта уваги (навіть якщо вже нічого не хочеться)
У Полтаві книгарень не так багато, але людям потрібне живе слово: може, навіть більше, ніж раніше. Презентації Стяжкіної зазвичай проходять тепло, часто емоційно, без фальшу, з суцільною турботою одне про одного. Якщо є речі, які об’єднують українців — то це наша втома та бажання вірити у книжки, що можуть повернути сили, бодай трохи.
Хто має бути на цій події?
– поціновувачі сучасної української літератури
– ті, кому важко, але хочеться відчувати не самотність
– вчителі та бібліотекарі (для них — особливе натхнення)
– студенти і старшокласники, для яких нерідко важливі прості відповіді
– всі, хто вперто не розучився думати
На завершення
Чи варто йти, якщо не читав Стяжкіну до цього? Безперечно. А ще — якщо відчуваєш втому, розгубленість, страх чи надію (або все водночас). Презентація роману “Чобіток Зельмана” — більше, ніж зустріч із книжкою. Це спроба разом подивитися правді в очі — і ми, здається, до цього вже звикли.
До зустрічі у четвер, друзі. Слова мають силу.
