Справжня ганьба для влади: у Полтавській області на лаву підсудних потрапили одразу двоє чиновників, яких звинувачують в отриманні хабара у розмірі 180 тисяч гривень. Війна війною, а хабарі, схоже, для декого – “свята справа”. Скільки вже можна терпіти цю кругову поруку?
Хто ці посадовці і за що саме брали хабар?
За інформацією обласної прокуратури, мова йде про керівника та начальника одного з відділів районної військової адміністрації на Полтавщині. Як з’ясувалось, ці двоє “спритників” отримали від місцевого підприємця 180 тисяч гривень за сприяння у підписанні документів щодо землекористування. Документи були підписані «без зайвих питань», а от гроші, як водиться, гуляти не пішли.
Навіщо? Та щоб “вирішити всі питання швидше”, кажуть у слідстві. Брудна класика: не заплатиш – чекатимеш документи роками, заплатиш – усе в мить завершиться.
Як спіймали хабарників і що їм тепер загрожує?
Спецоперацію із затримання провели оперативники СБУ й місцева поліція. Гроші знайшли під час обшуку просто у службових кабінетах. Все, як у голлівудських фільмах – гроші в конверті, адвокати під кабінетом і слідчі з обличчями, ніби виграли у лотерею.
За частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України цим чиновникам “світить” від п’яти до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Також їм можуть заборонити обіймати державні посади на тривалий період.
Основні деталі справи:
– Посадовці працювали у районній військовій адміністрації
– Хабар склав 180 000 грн
– Гроші були призначені за “допомогу” з землею
– Операцію проводили СБУ та поліція
– Зловмисників затримали у їхніх власних кабінетах
Чому це важливо саме зараз?
Війна не списує моральних обов’язків. Корупція під час бойових дій – це злочин подвійної тяжкості. Люди віддають останнє, щоб допомогти фронту, а чиновники продовжують обслуговувати власні інтереси за рахунок суспільства. А головне – такі історії руйнують довіру до держави. Бо якщо навіть у цей час хтось бере хабарі за папірці, то хто ж тоді працює на перемогу?
P.S. Мабуть, доки такі чиновники сидітимуть у кабінетах, нам, журналістам, доведеться знову й знову писати про хабарі. А так хочеться писати про щось світле… Але ж – тримаймо стрій!
