У ніч на 29 травня Україна опинилася під шаленим вогнем: росіяни атакували наші міста одразу 805 безпілотниками-камікадзе та випустили 13 ракет різного типу. Це найбільша кількість дронів, яку було зафіксовано за одну добу за весь час повномасштабної війни.
Чому це сталося саме зараз
Останні дні – суцільний нервовий зрив для багатьох українців. Майже щодня нам доводиться просинатися від вибухів або сирен. Звідки цей новий “рекорд”?
– Ворог намагається тиснути на великі міста й критичну інфраструктуру.
– Початок літа, як завжди, активізує атаки – менше хмарності, легше літати дронам.
– Ворог перевіряє міцність нашої ППО перед отриманням нових систем Patriot.
Вночі більшість дронів пролітали над центральними, південними і східними областями. Основний удар був сконцентрований на енергетичних об’єктах, промисловості й житлових кварталах.
Як Україна стримує цю навалу
Такі цифри важко уявити. Але Повітряні сили ЗСУ працюють майже цілодобово. Зведення Генштабу вже стало частиною ранкового ритуалу для всієї країни.
За офіційною інформацією:
– 90% дронів-камікадзе було збито,
– більшість ракет — знешкоджені на підльоті до міст.
Чи легко це дається? Зовсім ні. Протиповітряна оборона Києва вже третю добу працює без паузи. Літаки, дрони, ракети — все йде в хід з боку противника.
На допомогу армії виступають волонтери та цивільні:
– сигналізують про підозрілі об’єкти,
– поповнюють запаси акумуляторів, генераторів і їжі для військових ППО.
Місця обстрілів і наслідки
Останньої доби під ударом були:
– Київ та область
– Харків
– Одещина
– Дніпро
– Запорізька область
– Львівщина (фрагменти дронів, на щастя, пошкодили лише об’єкти інфраструктури)
На жаль, є руйнування житлових будинків, жертви серед мирних людей. Декілька сімей залишилися без даху над головою.
Особливо важко довелося тим, хто проживає поруч із енергетичними об’єктами — знову можливі віялові відключення світла.
Що далі? Чи витримаємо?
Так, важко. Вже всі так втомилися, що здається — сил немає. Але навіть попри рекорди агресора, Україна тримається.
У найтемніші дні лише віра й підтримка один одного дозволяє нам не впасти духом. Бо українці вже не раз доводили: ми міцніші, ніж думає наш ворог.
Елементарно: зібрали всю волю в кулаки, прочекали ранкових новин — і працюємо далі, попри втому.
Не забувайте: кожне місто, кожне село — тримають оборону разом із ЗСУ. Підтримуйте один одного та берегіть себе, хоч би як гучно гриміло за вікном.
