Війна виснажує не лише фізично, а й душевно. Що робити, коли серце не витримує, а тривога стискає груди? Олена Шуляк розповіла, де саме шукати психологічної підтримки українцям, не залишаючи рідного міста чи навіть району.
Де шукати допомоги поруч з домом Якщо здається, що світ змалів до околиць власного двору, не впадайте у відчай. Це не кінець. В Україні вже працює понад 250 центрів психологічної допомоги, відкритих спільними зусиллями держави, громадських організацій та міжнародних партнерів.
Олена Шуляк, лідерка політичної партії “Слуга Народу”, днями наголосила: тепер кожен може звернутися по фахову підтримку, не виїжджаючи далеко чи довго чекаючи запису. За її словами, психологічні служби працюють як у великих містах, так і в невеличких громадах.
Центри часто діють при місцевих лікарнях, ЦНАПах, амбулаторіях — навіть деякі школи облаштували окремі кімнати для кризових консультацій. Не знайшли адреси у пошуках в інтернеті? Питайте у свого сімейного лікаря або в адміністрації громади.
Яку допомогу надають у центрах? Не чекайте, що вам одразу призначать психоаналіз на роки вперед або дадуть товсту папку з тестами. Тут діють швидко і по суті: підтримка для військових, членів їхніх родин, переселенців і всіх, у кого життя перетворилося на щоденний виклик.
Ось що пропонують у таких центрах:
- Консультації з психологом – індивідуальні або групові,
- Крізові інтервенції – коли потрібно діяти терміново,
- Робота з дітьми та підлітками,
- Супровід при ПТСР, тривожних розладах, втратах,
- Групи підтримки для родин військових та ВПО,
- Телефонні та онлайн-консультації.
Знаєте, що найкраще? Все це – без оплати. Ну, принаймні для тих, хто має статус постраждалого від війни, переселенця або військовослужбовця.
Як звернутись: коротка інструкція Навіть коли руки не тримаються за смартфон, зробіть маленьку спробу.
- Зателефонуйте до найближчої поліклініки або ЦНАПу.
- Запитайте про наявність центру психологічної допомоги у вашому районі.
- Запишіться на консультацію – часто це можна зробити і без черг.
- Якщо не знайшли такого центру, кличте на допомогу гарячі телефонні лінії підтримки.
- Пам’ятайте, у багатьох громадах діють мобільні бригади психологів – вони можуть навіть приїхати до вас додому.
Гарячі номери, з якими можна почати:
- 0 800 211 444 — Національна психологічна гаряча лінія
- 1547 — Урядова гаряча лінія
- 0 800 507 309 — Лінія підтримки людей, які пережили наслідки війни
Справа не у цифрах чи формальностях Знаєте, ми звикли умовчувати про душевний біль. Але теперішній час навчив одного: просити про допомогу – це не ганьба. Це просто про виживання. Щоб тримати стрій, потрібно мати сили. А сили додаються і через слово, і через підтримку ближнього.
Олена Шуляк впевнена: доступ до психолога має кожен українець, незалежно від міста проживання чи статусу. І навіть якщо здається, що нікого поруч немає – тепер двері таких центрів відчинені для всіх.
Тримаймося. Розмовляймо. І шукаймо підтримку – вона ближче, ніж здається.
