В останні дні під Полтавою сталося те, про що не хочеться писати, але не можна мовчати — група підлітків влаштувала жорстоку розправу над своїм однолітком. Подія сколихнула не лише село, де усе сталося, а й усю область. Може бути, хтось подумає: “Знову ці новини про насильство…”, але поки ми це не проговоримо, зміни не буде.

Що сталося насправді?

Інцидент трапився у Макухівці, що біля Полтави. За попередньою інформацією правоохоронців, 20 червня група місцевих підлітків напала на хлопця, який, кажуть, ні з чим не провинився перед ними. Всі подробиці встановлюються — відомо лише, що один із нападників почав бити потерпілого кулаками та ногами, а інші замість того, щоб зупинити агресію, почали знімати усе на телефони. Відео розлетілося соціальними мережами, діставшись і до правоохоронців.

• Потерпілий хлопець — 15-річний мешканець Макухівки.
• Унаслідок побиття він отримав численні травми.
• Батьки одразу ж звернулися до поліції.
• Зловмисників вдалося оперативно встановити, зараз із ними спілкуються слідчі та психологи.

Реакція громади та поліції

Місцеві мешканці вражені й обурені. Багато батьків тепер переживають за власних дітей. Поліція відкрила кримінальне провадження за ст. 296 ККУ — “Хуліганство”, а сама справа взята на контроль керівництвом області.

Поліція звертається до усіх небайдужих:

• Не проходьте повз, якщо бачите конфлікти серед підлітків.
• Повідомляйте про підозрілих осіб або ситуації.
• Говоріть із дітьми про небезпеку агресії та насильства.

Як реагують психологи?

Експерти кажуть: зараз діти часто копіюють моделі поведінки, які бачать у мережі чи навіть… на війні. Українське суспільство — наче під постійним пресом, тож не дивно, що й підлітки іноді “вибухають” агресією. Проте це абсолютно не виправдання. Відповідальність мають нести і діти, і дорослі.

Чому підлітки можуть обирати шлях насильства? Основні причини:

• Відсутність емоційної підтримки в родині.
• Пасивність дорослих, які ігнорують агресію.
• Тиск соціальних мереж, культ жорстокості.
• Незнання про наслідки таких вчинків, відсутність профілактики.

Справжній герой — це не той, хто б’є, а той, хто має силу зупинити це. Або хоча б не стати співучасником.

Чим усе може закінчитись?

Зараз поліція з’ясовує всі обставини події, а суд вирішить подальшу долю нападників. Можливо, їм загрожують громадські роботи, штрафи, або навіть утримання під вартою (з урахуванням неповноліття — згідно з українським законодавством детальніше про хуліганство тут). Але головне питання — чи зроблять усі учасники висновки, і чи встигнемо ми захистити наступних дітей від подібного?

Безумовно, простих відповідей тут немає. Хочеться вірити, що трагедія стане не черговою “галочкою” у сумній статистиці, а поштовхом для змін у родинах, школах, громадах. Бо краще вже хай глузують із доброти, ніж потім ковтати сльози через безсердечність.

Пам’ятайте: є речі важливіші за мовчання — й одне добре слово у потрібний момент може зупинити біду.