Вже 20-й раз поспіль Україна прислухається до звуків своєї душі: на Полтавщині з особливим настроєм відбувся фестиваль «Мелодії української душі». Цього року головна сцена опинилася під знаком нових починань — колектив Полтавської обласної філармонії «Лтава» отримав справжнє творче переродження.
Із чого все почалося? Лтава – це не просто ансамбль, це жива частинка полтавського мистецтва. Колектив пережив і розквіт, і тяжкі кризи — навіть тепер, у час повномасштабної війни, їм вдалося зібратися й зазвучати по-новому. Двадцятий фестиваль став для них перепусткою до оновлення: новий репертуар, свіжі музичні інтерпретації, драйв серед українських хітів. Хтось скаже: невже пісня здатна зігріти? А я переконалася — ще й як!
Сучасне бачення легенди Художній керівник Юлія Мартинович доклала всіх зусиль, щоб «Лтава» отримала нове обличчя. Звучання народних композицій, джазові теми, навіть обробки сучасних пісень — такого не було на минулих заходах. Але ці зміни й надали особливого шарму ювілейному фестивалю.
Особливо зворушливим став виступ із композиціями, присвяченими захисникам. Дехто з артистів має родичів на фронті, й під час виступу було важко стримати сльози. Але українська пісня, як завжди, лікує і вселяє віру.
Ось які моменти особливо запам’яталися:
- Дует Юлії Мартинович і Василя Дедюхіна з народною піснею «Ой на горі та й женці жнуть».
- Інструментальний номер джаз-бенду Лтави, що вразив публіку несподіваним звучанням.
- Спільне виконання сучасної композиції «Вільна», яку зал підспівував стоячи.
Коли музика лікує серце Зізнаюсь: довелося пережити справжній катарсис. Після кожної пісні аплодисменти не стихають, а атмосфера — ніби кожен у залі розуміє одне одного без слів. Біль, надія, пам’ять про полеглих — усе тут, у звуках голосу та акордах.
Війна нас виснажує. Але такі моменти дають сили рухатись далі. Після фестивалю навіть хмари на небі виглядали легшими, а комусь, можливо, вперше за довгий час хотілось усміхнутись по-справжньому.
Що далі? «Лтава» анонсує серію благодійних виступів по області. У планах — музичні майстер-класи, спільні концерти, в тому числі для дітей та військових. Колектив запрошує всіх небайдужих підтримати українську музику власною присутністю. Як кажуть самі артисти, лише разом ми здатні витримати ці важкі часи.
Підсумовуючи Мелодії української душі справді отримали друге дихання. І це нагадування: навіть якщо над головою гремлять сирени — наша музика, наші пісні, наша «Лтава» будуть жити. І ми теж.
Коротко про головне:
- 20-й фестиваль став для «Лтави» символом оновлення.
- Новий репертуар і сучасне звучання підкорили серця глядачів.
- Колектив планує благодійні концерти й майстер-класи для підтримки земляків.
Якщо серце співає — ми все зможемо.
