Котиться новий місяць, а українські виробники деревини вже третій тиждень рахують копійки. Вартість пиломатеріалів то стрибає, то зависає між песимістичними прогнозами й нервовими очікуваннями. Чому так виходить? І хто все ж таки керує цим хитким ринком — макроекономічні бурі чи маленькі, але вперті місцеві штормові попередження?
Як глобальні зміни тиснуть на ринок пиломатеріалів
Світ узагалі останнім часом розгойдується, як тріска на хвилях. Війна в Україні, санкції проти росії, падіння курсу гривні, зростання логістичних витрат — усе це множиться й відбивається на лісопереробній галузі.
Що маємо зараз?
– З початку року ціни на пиломатеріали в Європі впали на 10–15%. Європейці скуповують менше через дорогі енергоносії та економію на всьому.
– Попит на сировину з України повільно відновлюється, бо багато традиційних напрямків експорту або закриті, або ризиковані.
– Гривня просідає, імпортні комплектуючі дорожчають, а внутрішній ринок ще не наважився “підставити плече”.
Місцеві особливості: у чому корінь цінової нестабільності
На Полтавщині пилорами перейти на автоматизацію бояться: ціни на електроенергію кусаються, а стабільності жодної. Донецька область ще досі під димом пожеж, а Волинь стикається з гострим дефіцитом робочих рук — молодь виїжджає, старші ховаються у тривожних підвалах.
Приклади розгойдування локального ринку такі:
1. Державні лісгоспи скоротили заготівлю — менше деревини на ринок, а попит (особливо в сільських громадах, які відновлюють зруйновані хати) і не думає зменшуватися.
2. Через блокування портів транспортування матеріалів стало дорожчим на 20–25%.
3. Нові обмеження на експорт насамперед ударили по малих виробниках, яким і до цього було не солодко.
Чого чекати завтра: прогнози та поради виробникам
Песимістичні сценарії малюють уяву не гірше за політичних оглядачів: якщо не вирішити з логістикою, ціни будуть далі підніматися, а внутрішній ринок хиріти. Та залишаються й позитивні нотки — відкрилася нова програма урядової підтримки для малого бізнесу, міжнародні партнери обіцяють допомогу з лісовідновленням.
Поради для виробників:
– Диверсифікувати ринки збуту — шукати партнерів у ЄС та нових гравців у країнах Близького Сходу;
– Інвестувати у власну переробку, аби залежати менше від сирого експорту;
– Відстежувати державні програми компенсацій для малого та середнього бізнесу.
І хоч тривоги й війна випробовують на міцність і деревину, і нас самих, кожен новий схід сонця дає шанс — на виграшну угоду, дешевший кубометр дощок чи бодай посмішку касира в ощадкасі. Бо вперед ідуть лише ті, хто наважується вирубати нову стежку у хащах ринкової невизначеності.
